Гривня продовжує зміцнюватися як на міжбанківському валютному ринку, так і на офіційному роздрібному ринку. У цей понеділок в своїх офіційних обмінниках банки почали роботу з середнього курсу продажу долара за 21,40 грн, а покупки - за 23,90 грн.

Гривня продовжила зміцнення всупереч скептикам. Експерти цілком логічно допускали зниження гривні до долара на минулому тижні. Падіння було цілком імовірним у зв'язку з пасхальними святами і виносом після них на ринок відкладених пропозицій купівлі / продажу валюти.

Прогнози не виправдалися: на минулому тижні в перший робочий день (вівторок) долар за офіційним курсом НБУ йшов за 22,88 гривні, а в п'ятницю - за 21,44 грн. Це дозволило говорити, що Нацбанк утримує контроль над міжбанком, що заспокоює і готівковий валютний ринок.

При цьому фіксується зниження і доларового спреду, різниці між ціною його продажу на міжбанку і у роздріб. Тут варто відзначити, що зниження спреду тримається п'ятий тиждень поспіль, але його середній рівень залишається високим - 2,06 грн. У свою чергу утримання високого спреду підігрівається активними операціями на чорному ринку, який розцвів після введених НБУ обмежень на міжбанку.

Восени минулого року НБУ застосував «гнучкий курс», відсікаючи заявки покупців, якщо вони бажали придбати долари за курсом вище або нижче меж валютного коридору. Ця стратегія провалилася з тріском - долар за кілька днів злетів у 1,5 рази. Причиною невдачі в НБУ назвали надмірну чисельність замовлень на долари від імпортерів. Неможливість задовольнити їх заявки за рахунок інтервенцій НБУ, в свою чергу, породила банківський «чорний ринок». Це була ситуація, коли банки купували під час інтервенцій НБУ валюту не тільки під замовлення своїх клієнтів, але і для клієнтів інших баків. Природно, банк-покупець задовольняв потреби банку-партнера з вигодою для себе. Результатом стала паніка на готівковому валютному ринку.

На початку лютого НБУ змінив тактику: ввів жорсткі обмеження у вигляді обов'язкової перевірки імпортних контрактів на суму понад 50 тис. доларів. Виглядало це так: якщо імпортер виставляє банку заявку на купівлю валюти, то повинен підтвердити наявність міжнародного контракту на більш ніж 50 тис. доларів. Також НБУ заборонив банкам кредитувати імпортерів у гривні для покупки валюти.

Ці заходи обмежили чисельність покупців валюти на міжбанку, але долар продовжував зростати. На початку березня НБУ ввів ще одне обмеження - заборонив імпортерам купувати валюту, якщо на їх рахунках є суми розміром більше 10 тис. доларів. І ось ця міра так ускладнила покупців валюти на міжбанку, що ринок «взяв і стабілізувався».

Як довго триватиме ця стабільність? Швидше за все, до моменту отримання Україною влітку цього року першого траншу від МВФ. Що станеться потім? Тут два варіанти, скажімо так, драматичний і дуже драматичний.

Просто драматичний - це якщо спрацює сценарій МВФ, тобто Україна покаже ознаки успішних реформ і отримає гроші не лише від МВФ, але і з інших джерел. Наприклад, ними можуть бути кошти іноземних інвесторів, видані під державні гарантії не Україна, а країн Єврозони. Цей проект в початку березня озвучила Литва і активно просуває його серед країн ЄС. У цьому випадку, на думку МВФ, до кінця року курс утримається на рівні 22 грн. / долар.

Дуже драматичний сценарій - це загострення в Донбасі. При цьому експерти, наприклад, ЄЦБ, допускають ціну долара за 30, а деякі вітчизняні фахівці - і за 50 гривень. Але це справа, нехай недалекого, але все ж майбутнього, яке ми перевіримо на практиці - по товщині свого гаманця.

До речі, про гаманець громадян. На тлі рапортів про стабілізацію на валютному ринку, українці задаються питанням: а чому при цьому не падають ціни на товари масового споживання?

Справа у тому, що зараз на ринки вийшли товари, законтрактовані в момент «істеричного» зростання долара минулої осені. Учасники угод закладали у вартість контрактів «форвардний курс долар» - з урахуванням його можливого зростання і далі. Зараз торговці і їх постачальники цю стратегію переглядають: покупець звик до дорожнечі і трохи заспокоївся, бо продукти з полиць не зникли. Про настрої покупців говорить і березневий індекс купівельної довіри від компанія GfK Ukraine.

Так, споживчі настрої в Україні за березень порівняно з лютим покращилися на 0,7 індексних пунктів до значення 41,8. При цьому українці вирішили обмежити себе у великих покупках: відповідний індекс доцільності впав на 3,3 пункту, до 48,9. Причому, падіння рівня споживчих очікувань припинилося тільки серед більш заможного населення - міського. А для всіх категорій українців, в розрізі рівня їхнього добробуту, індекс очікування безробіття зріс на 6,1 пункт, до 163,3.

Говорячи простіше, українці звикли до погіршення матеріального становища. Ці настрої, на жаль, є «сплячим» детонатором вже знайомої нам нервозності населення, яка може спалахнути знову в будь-який момент. На жаль, в уряді з цим не дуже то й рахуються. Наприклад, днями Кабмін прийняв постанову про підвищення на 2015/2016 маркетинговий рік мінімальних закупівельних цін на цукор на 36% - до 6,5 тис. грн. за тонну. Зроблено це для підтримки вітчизняних виробників. Але це обов'язково відіб'ється на роздрібній ціні цукру, а далі ним, за принципом емоційного шлейфу, і на вартості інших продуктів.