Про Сирію. Багато з тих, хто висловлювався з цього питання, визначили дії Росії в Сирії, як авантюру Путіна.

На мою думку, насправді це питання виживання, питання виживання не тільки режиму Путіна, але й Росії.

1. Подивіться, російські ЗМІ, головний меседж: ми таки ого-го!!! ми великі, сильні, нас всі поважають і бояться.

2. Ура-патріотизм, який трохи став слабнути, бо війна з Україною затягнулася після швидкої анексії Криму і не досягла головної мети, створення так званої «Новоросії»,а з початком військових дій у Сирії агресивний ура-патріотизм може досягнути і вищого рівня підтримки політики Путіна. Всі забудуть про внутрішні проблеми в Росіїї.

3. Санкції таки стають все відчутнішими, але найнебезпечнішим фактором для господаря Кремля і його майбутнього є питання ціни на нафту. Низька ціна на нафту протягм тривалого часу – це просто капець для Росії.

4. Військове втручання на Близький Схід не тільки вирішує геополітичне питання закріпитись там, підтримуючи Асада, але може вплинути на сусідів Сирії щодо ціни на нафту, так, напевно, думають у Кремлі.

5.Бажання Росії про перезподіл сфер впливу у світі, як це було після Другої світової війни, має вирішити головне питання, а це – існування останньої імперії в 21 сторіччі.

Усі ці пункти зводяться до боротьби Путіна насамперед за своє майбутнє та збереження Росії у сьогоднішньому географічному вигляді. А як вийде, то і «приєднання» колишніх земель Російської імперії чи СРСР. Тільки в такий спосіб сьогоднішня Росія зможе існувати й надалі.

P, S. Україна свій внесок у боротьбу із запобігання втіленню таких агресивних планів робить, час заяв проходить, вже час почати діяти США, НАТО і ЄС. Чим скоріше почнуть, тим менше буде негативних наслідків.