MENU

Навести лад у держзакупівлях: сім схем, за якими в України крадуть гроші

3980 2

Повний перехід України на електронну систему закупівель розпочнеться у квітні та триватиме до осені 2016, зазначає в своєму блозі на "Новому часі" заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов. Тож зараз саме слушний момент розповісти, в чому суть реформи, із чим ми боремося і чому це важливо для кожного українця.

Багато з того, що оточує кожного українця – це результат публічних закупівель, коли органи влади та державні підприємства витрачають кошти платників податків, наприклад, на будівництво доріг, опалення дитсадків, апаратуру для лікарень, бронежилети для військовиків тощо. Саме неефективне використання цих коштів і веде до появи поганих доріг, вдягнених у латану форму вояків і занедбаних шкіл, а також до появи в корупціонерів чергових мерседесів чи розкішних вілл.

Видів шахрайства та неефективності (яка із позицій розтринькування коштів платників податків нічим не краща) в закупівлях за державні кошти існує доволі багато:

1. Проблеми починаються ще з планування закупівель. Чому взагалі ми вирішили, що держкомпанії потрібні саме 10 нових автівок? А не, скажімо, п'ять автобусів для учнів чи нове приладдя для лікарні? Вже під час планування завжди є хтось, хто готовий лобіювати конкретне рішення. В результаті закупівельники обирають товари чи послуги, які потрібні не державі, а певним "зацікавленим" особам.

2. Визначення предмету закупівлі – які саме характеристики мусить мати товар чи послуга? От вирішили ми купувати машину, а яку саме? Згідно із законом, вказувати умовою закупівлі конкретну торгову марку ми точно не можемо – це явне підігравання конкретному постачальникові. Але "зацікавлені" особи можуть так виписати умови, що жоден інший конкурент не пройде.

3. Кваліфікаційні вимоги до учасників. Тут існує широке поле для креативу: "зацікавлені" особи намагаються вигадати щось таке, що є тільки в "правильного" постачальника, якому нечесний закупівельник хоче віддати перемогу. Останній приклад із практики безглуздих вимог: "Хочете постачати нам овочі? А чи кожна ваша вантажівка має сертифікат, що вона не радіоактивна?".

4. Нарешті, сам тендер. Тут у "паперових" закупівлях було широке поле для зловживань. "Зацікавлений" закупівельник мав мільйон формальних причин, аби відмовити в реєстрації "чужого" постачальника. "У цього учасника не прийму документи, бо в нього на 257-й сторінці розмита печатка. Переможцем оголошу, кого захочу, а всі пропозиції засекретимо як конфіденційні".

5. Укладання договору. Зацікавлені особи багато чого могли "підкрутити" через додаткові угоди – і ціну "своєму" постачальникові збільшити, і кількість зменшити, і ще якісь додаткові "бонуси" закласти.

6. Маніпулювання оплатою. Тут горе-замовники також поводяться, як їм заманеться. Звичайно ж, на свою користь. Комусь погрожують заплатити лише через три місяці, а "улюбленому" постачальникові – вже наступного дня.

7. Ну і нарешті – прийняття товару. На жаль, як би прозоро і чесно не проводилися закупівлі, шахрай-постачальник може нічого не поставити, а шахрай-закупівельник – підписати акт, що він щось прийняв, а потім те саме щось "миші з'їли". Але це вже – суто кримінальний злочин.

У ЗМІ з'являється чимало повідомлень про те, як недоброчесні чиновники закупили товари за ціною втричі вищою за ринкову у кума-свата-брата. І це тільки те, що знайшли борці із корупцією та журналісти. Насправді таких зловживань набагато більше.

Появі яких саме порушень запобігає система електронних закупівель ProZorro?

1. Найбільш поширені саме махінації на етапі проведення тендеру. Протидією може бути відкритий аукціон із посткваліфікацією. Анонімність заявок не дозволяє зловмисникам відсіяти "зайвих" постачальників чи провести "своїх" – закупівельник до самого завершення тендеру не бачить назв компаній-учасниць (вони проходять у системі просто як "учасник 1", "учасник 2" тощо). Таким чином, участь у тендері зможе взяти будь-який доброчесний постачальник, збільшується конкуренція, яка дозволяє отримати найкращі умови.

2. Також система вимагає, щоб у неї відразу був завантажений договір, тому можна відслідковувати спроби шахрайства через додаткові угоди. Надалі ми плануємо перейти до укладання договорів безпосередньо в електронному вигляді, із використанням цифрового підпису.

3. Щодо проблеми з оплатою, сама по собі електронна система держзакупівель її вирішити не зможе. Але тут стає в нагоді інтеграція із системою держказначейства E-data, що дозволить легко відслідковувати стан оплати для кожного з тендерів, а також визначати порушників платіжної дисципліни.

4. Йдемо в інший бік процесу закупівель: визначення предмету закупівлі та кваліфікаційних критеріїв (тобто, що саме купується). В електронній системі стало легше оскаржувати тендерну документацію. Крім того, ми розробляємо базу типових специфікацій (шаблонів): наприклад, ви хочете купити стілець, заходите у розділ "меблі", обираєте "стілець", потім тип стільця й отримуєте приклад опису такого стільця, який підійде для 99% закупівельників. Ви можете як використати такий шаблон повністю, так і змінити його відповідно до ваших потреб.

5. Залишаються ще два елементи системи: планування закупівель та постачання товару. Тут система може допомогти поки лише інформаційно. Комп'ютер не перевірить, що в коробці з написом "цукерки" приїхали дійсно цукерки, а не просто повітря – тут має працювати Державна аудиторська служба, яка має повноваження моніторингу закупівель, а також Національна поліція. Так само комп'ютер не може вирішити, що більше необхідно: купувати автомобілі чи ремонтувати школу. Це питання мають вирішувати депутати та місцеві громади під час затвердження бюджетів.

Повною мірою використати антикорупційний потенціал системи ProZorro дозволить закон про публічні закупівлі, ухвалений у грудні. Наразі система готується до розгортання на всю країну. Повний перехід всіх держзакупівель в електронну форму розпочнеться з 1 квітня 2016-го року, а 1 серпня перейде остання хвиля дрібних закупівельників.

Протягом цього року очікувана економія сягне мінімум 5 млрд грн. А вже у 2017 році електронні закупівлі дозволять заощадити до 50 млрд грн. Це майже стільки ж, скільки бюджет Збройних Сил України. Що це означає для кожного громадянина? В бюджеті буде більше коштів для соціальних виплат, доріг, шкіл, оборони країни. Більш від того, кошти, які не змогли вкрасти корупціонери – це кошти, які не будуть використані на хабарі чи фінансування інших злочинів. Як не крути, але це перемога для народу України та "зрада" для тих, хто 25 років наживався на закупівлях за кошти платників податків.


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки





Другие новости по теме



Новости