З усіх льохів з прілими буряками лунає постіне нитьйо, що у нас нічого не змінилось. І не за те стояв Майдан. А я вважаю, що змінилось і дуже кардинально.

Ми по інший бік нової залізної завіси.

Вони там, з своїм сраним совком, манією величі, православним фашизмом, деды воевали, культом лічності чергового карліка-шизофреника і тюрмой народів, територію заселеною зазомбованими рабами з медійною лоботомією, а ми по інший бік. Як би нас не тягнули туди свої совкі і кугути.

Ось це і є основна зміна.

Вони закривають нову залізну завісу і хотіли закрити з ними і нас. Потягнути з собою на зону зомбі.

А хуй, не вийшло. План закрити всіх на зоні провалився. Відбились. І відбились страшною ціної життів мислячих по новому, кров'ю героїв, а не тих кугутів і бариг, що зараз приписують собі чудеса дипломатії і стратегії. Ясно, що ця війна на довго і вони не заспокояться, але нічого окрім залізної завіси у них не залишилось. Як в Північній Кореї, звістки про чудове життя в якої всеж просочується з біженцями.

Зміна є. Потужна.