MENU

Нідерландський референдум: менше самодіяльності, більше ''нормальних людей''

2558 0

Недільний вечір провела у компанії керівництва голландської політичної сили D66 - єдиної політичної партії у Нідерландах, яка офіційно та відкрито підтримує на референдумі Угоду про Асоціацію України з ЄС, а отже й Україну. Німецький Фонд Науманна зробив неймовірну корисну справу: запросив представників цієї партії до України, щоб вони могли підзарядитись тут не тільки емоціями, але й фактами та аргументами напередодні референдуму щодо Угоди 6 квітня.

До рефередуму залишається мало часу, найзапекліша боротьба матиме місце в останні 3 тижні. Поки що ситуація залишається не на користь України: грубо кажучи 60% проти Угоди, 40% - за. Однак, 33% досі не визначились. І якщо противники Угоди ще кілька місяців тому вважали, що "ні Угоді" у них вже в кишені, наразі вони не настільки впевнені і динаміка спостерігається на користь України.

Тим, що прихильників Угоди стало більше, Україна має завдячувати передусім тому факту, що вдалось серйозно послабити аргумент про Угоду як перший крок до членства України в ЄС. Так, деякі голандські політики все ще пишуть листи до Юнкера, щоб він особисто гарантував, що Угода - це не про членство, але в дискурсі ця секретна зброя для євроскептиків вже не домінує настільки очевидно.

Натомість, вдалось посилити інший аргумент. А саме про те, що Угода про асоціацію - це, передусім, про економіку та бізнес. І бізнес, зокрема й голандський, який так само матиме змогу скористатись перевагами Зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Так, розумію, це несправедливо: заради позитивного результату референдуму в Нідерландах ми маємо сховати подалі своє бажання стати в майбутньому членом ЄС. Фактично, грати в приховану інтеграцію вже не тільки в НАТО, але і в ЄС. Але що робити, якщо для повноцінної інтеграції в ЄС ми маємо привести себе в порядок, а привести себе в порядок з Угодою про асоціацію буде ефективніше та швидше? Так чи інакше, навіть якщо вільний вибір за Україною залишають, вільно декларувати його стає все складніше.

Щоб зберегти динаміку, важливо зібратись, скоординуватись і не стріляти самим собі в ногу, що ми, безумовно, вміємо робити. Не стріляти собі у ногу - означає, не в останню чергу, не займатись самодіяльністю і не бомбити голандців месиджами, які видаються нам найбільш ефективними, а насправді можуть зіграти проти нас.

Так, ми стояли три зимові місяці на Майдані, виборюючи достойне, європейське майбутнє. Так, ми втратили людські життя. Так, багато з нас вважає, що вже тільки за це жодна країна в ЄС не має права сумніватись, чи заслуговає Україна на Угоду про асоціацію, безвізовий режим чи перспективу членства в ЄС. Так, багато з нас думає, що референдум в Нідерландах явно грає на руку Путіну (хоча, насправді, грає тільки негативний результат). Ми можемо безкінечно розповідати голандцям про те, як ми важко боролись за Угоду, як важливо отримати від них позитивний сигнал, і чому Угода про асоціацію важлива для реформ в Україні, але насправді нам достатньо просто поставити себе на місце забезпеченого і в цілому забезпечного життям голандця і відповісти лише на одне питання: чому я, громадянин Нідерландів, маю їхати на дільницю та голосувати "так" за Угоду з далекою країною десь на Сході, в якій, як пишуть у газетах, війна, корупція і повний безлад? У чому мій інтерес? У чому моя вигода? Для чого мені робити цю країну ближчою до Європи, коли, можливо, варто було б її навпаки ще більше ізолювати, щоб не загрожувала і нас заразити усіма своїми болячками? Це і є те базове питання, від відповіді на яке по суті залежатиме результат референдуму.

Але є ще й низка дрібніших питань, які ставились і вчора на зустрічі, і раніше в спілкуванні з голандськими співрозмовниками. І на ці питання нам теж треба допомогти голандським колегам з переконливими відповідями всім в Україні, хто буде зустрічатись з голандськими делегаціями. Зокрема:

- Які конкретно реформи в Україні не можна зробити без Угоди про асоціацію?

- Як саме Угода про асоціацію може допомогти побороти корупцію, яка стала завдяки референдуму добре відомим феноменом вже і в Нідерландах ("красується" на рекламних постерах противників Асоціації)?

- Де гарантія, що завтра Україна не понесе заявку на членство в ЄС?

- Якою буде відповідь Путіна на голандське "так"? Хто може запевнити, що це ще більше не спровокує його на ексалацію в Європі?

- Хто може гарантувати, що Зона вільної торгівлі з ЄС відкриє можливості для "нормального" голандського бізнесу, а не тільки для українських олігархів та міжнародних корпорацій (недаремно ж Сорос підтримує фінансово кампанію за Угоду в Нідерландах)

- Наскільки Угода підтримується самими українцями? Якщо не підтримуться, то чому її мають підтримувати голландці?

Важливо не тільки, що відповідати, але й хто відповідає. Голландці (навіть тамтешні політики) рекомендують, щоб з мешканцями Нідерландів спілкувались і до Нідерландів впродовж кампанії їздили якомога більше "нормальні люди" з України - а це означає будь-хто, аби не урядовці та не політики. Останнім пересічні голандці не довіряють. І, до речі, одна з причин, чому був програний у 2005 році референдум щодо Європейської конституції у Нідерландах - це якраз тому, що уряд аж занадто заангажувався у цю справу. Будь-що, що йде від уряду чи політиків викликає недовіру і сприймається як форма тиску.

Інша причина тодішнього провалу - це те, що в кампанії "так" було сформульовано аж занадто багато месиджів, і головні сигнали просто розчинились, а люди розгубились. Важливо не допустити подібного і зараз. Знаю: голандський референдум викликає надзвичайно жваву зацікавленість в Україні, створюються різні ініціативи, планується багато різних візитів та поїздок до Нідерландів. Це все добре. Однак дуже важливо перед кожним таким візитом спробувати протестувати ті чи інші месиджі або продукти з голандськими партнерами та колегами, які так само працюють на наше спільне "так".

Однак, підсумовуючи, для початку варто пам"ятати про три "священні корови". По-перше, сам рефередум як такий. Голландці мають право висловити свою думку та захистити свій вибір, як українці захищали свій на Майдані. І тут важливо пояснювати нашим партнерам, що Угода про асоціацію - це не щось, нав"язане з Брюсселя, а щось, чого прагнули і чого добились саме пересічні українці. Право голландців висловити свою позицію треба поважати, і жодним чином не висловлювати сумнів щодо того, що їх голос зрештою буде проігноровано. По-друге, голландці не люблять навіть найменших проявів тиску. Тому будь-які спроби тиснути на вибір голандців з допомогою звинувачень у підігруванні Путіну чи чомусь подібному матимуть зворотній ефект. Пан Юнкер зі своєю апокаліптичною заявою про референдум як катастрофу для Європи це довів. По-третє, голландці в переважній більшості хочуть менше Європи, а не більше Європи. Тому слова "європейський" і "Євросоюз" мають бути винятком, а не правилом у дискурсі щодо України та Угоди. Їх мають витіснити слова "бізнес" та "права людини".

Загалом, добре і важливо, щоб голландці позбулись страху від України (що ніхто нікуди не вступає), але ще важливіше викликати інтерес та бажання підтримати Україну. Але це вже план максимум, звісно.

Альона ГЕТЬМАНЧУК, Директор Інституту світової політики (Institute of World Policy)

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки







Новости