НАТО готується прийняти радикальне рішення і перейти від політики співробітництва з Росією до політики стримування. Як відповість Кремль? Про це у блозі на сайті "Новое время" пише співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Судячи із заяв керівництва НАТО і лідерів деяких його членів, на найближчому варшавському саміті альянсу можна очікувати низку серйозних рішень по зміцненню східних кордонів блоку. Мова йде не тільки про перебування невеликих підрозділів військ в тій чи іншій країні на ротаційній основі, але і розміщення баз НАТО (у тому числі з важкою технікою) на її східному фланзі.

Це дійсно радикальне рішення. Ще два роки тому складно було уявити такий розвиток подій. П'ять років тому у НАТО не було навіть оперативних планів з оборони країн Балтії і східних членів альянсу.

Заходи, що вживаються, є наслідком політики Росії, як мінімум, з 2008 року (російсько-грузинської війни - НВ). Тепер східні члени НАТО можуть відчувати себе в більшій безпеці. Альянс відходить від попередньої стратегії відносин із РФ, спрямованої на розвиток співпраці, і переходить до формату стримування. Попередні підходи не виправдали себе, зокрема тому, що російське керівництво не сприйняло їх належним чином. Нинішня стратегія, на мій погляд, є більш продуктивною. Аргументи сили, які сьогодні демонструє НАТО, переконливіше для Росії. Є надія, що після певного періоду ескалації, який ще не припинився, настане період стабілізації (хоча деякі вже починають називати його новою холодною війною).

Москва, безумовно, відповість на зміцнення східних рубежів НАТО. Варто чекати нових провокацій, контрзаходів політичного, економічного, енергетичного характеру - як декларативних, так і практичних. У військовому плані - активізації демонстрації сили, небезпечних маневрувань російських літаків, спроб порушення повітряного і морського простору членів НАТО. Тим не менш, якщо вдасться уникнути незапланованого інциденту (який може спровокувати великомасштабний конфлікт), є ймовірність, що Росії, зрештою, доведеться зупинитися. Буде проведена та сама «червона лінія», Росії покажуть грань, за яку не можна заходити.

Це несе позитивні наслідки і для України, територія якої виявилася одним з плацдармів демонстрації агресивних намірів РФ щодо Заходу. За допомогою агресії в Україні Росія, насамперед, посилає сигнал Сполученим Штатам і всьому євроатлантичному співтовариству. Судячи з риторики російських політиків та експертів, вони воюють з Америкою, яка, щоправда, на цю війну не з'явилася. На період ескалації загрози для України зростають, але після його завершення стане легше не тільки членам НАТО, але й нам. Головне, щоб ініціатива залишалася нескінченно довго в руках Росії.