Які шанси Савченко в політиці?  Про це у блозі на сайті "Новое время" пише філософ Мирослав Попович.

Звільнення Надії Савченко обійшлося без явних арифметичних підрахунків - один до двох або два до одного - і не може не радувати. Ніхто не став рахувати, хто і скільки коштує. В Ізраїлі за одного солдата часом віддавали понад 300 заарештованих палестинців, і це правильна логіка. Є сфера політики, а є сфера гуманності. Коли гуманність перемагає політику та політичний розрахунок, це завжди радість. Правда, таке трапляється вкрай рідко.

Савченко, безумовно, стала для українців символом боротьби. Так буває в історії: деякі люди стають символами незалежно від того, хотіли вони чи ні. Путін пішов на обмін льотчиці лише тому, що її історія отримала неймовірний резонанс. Люди вболівали за Надію, просто по-людськи. Своє слово сказали навіть ті, хто за інших обставин мовчав би.

Тим не менш, перетворення людини або події на образ завжди несе в собі великі небезпеки. На цьому можуть спекулювати.

Які шанси Савченко в політиці? Можу сказати тільки те, що вона менш за все схожа на людину, що бажає побудувати політичну кар'єру. Вона - безпосередня і щира, а політика вимагає пристосування.

Мені складно уявити, як вона збирає голоси в парламенті для ухвалення того чи іншого рішення або бере участь у закулісних домовленостях. У неї прямий життєвий шлях. Дай Боже їй здоров'я не відступити від цієї лінії. Десь навіть чув заклики призначити її міністром оборони. Як на мене, це занадто. Більш того, компрометує її в очах громадськості.

Україна - неблагополучна країна, тому великі рішення в нашій країні вимагають героїзму. Якщо суспільство потребує героїв, воно нездорове. Таке напруження всіх сил, яке називається героїзмом, свідчить про те, що щось негаразд, десь прорвало «небесні труби».