Кілька міркувань з приводу ‪#‎Brexit‬.

1. Дуже сподіваюся, що побільшає в Україні людей, які зрозуміють, що ЄС як політична перспектива нас не має цікавити. Економіка - так, але політично вся південна Європа та французи є, м'яко кажучи, байдужими до нас, ми не входимо в зону їх інтересів. І взагалі, у кожного свої проблеми. А з британцями треба посилювати зв'язки в незалежності від того, хто там входить до ЄС. І їх, і наша мета - не дати злитися в обіймах Німеччині та рашці.

2. Безвізовий режим буде постійно відкладатися під будь-якими приводами.

3. Наша єдина стратегічна мета - це якомога більш тісні відносини зі США та їх головним сателітом в Європі - Польщею. Мусимо будувати Міжмор'я.

4. Розраховувати можна тільки на себе. Нас очікує щонайменше 5-річка, коли прийдеться залишитися майже один на один з рашкою. Варто нарешті зрозуміти, що ніякого дива не буде - ми маємо почати воювати всерйоз, кожен день, на кожному клаптику, в будь-якій царині, на рівні кожної людини, яка відчуває себе українцем.

Миру не буде, допоки ми самі його не виборемо. Як і своє місце у світі.

5. Не драматизуйте ситуацію. По-перше, від цього референдуму до конкретних рішень - довгий шлях. І по-друге - нам від можливого виходу Британії з ЄС ні холодно, ні спекотно. Ми ніяк не впливаємо на цей процес в політичному сенсі, санкції й так би зняли взимку, бо європейцям глибоко пох на все, окрім власної вигоди. Тож, нам своє робити. А економічно будь-які порушення усталеного ринку - це шанс для нас.