Зараз пішла чергова "фішка" - референдум зі статусу Донбасу із перспективою визнання його окупованою територією та відмовою де-факто.

І все це дуже серйозно обговорюється.

Особисто я думаю, що Росії плювати на наші референдуми. Ну лише окрім проведених Сурковим або Медведчуком.
У них свої цілі, свій інструментарій, свої засоби.

Отже, і наша думка їх не обходить.

Відмовимось від Донбаса на референдумі? А вони проведуть там свій референдум - за повернення до складу України, і Захарченко оголосять єдиною законною українською владою.

Повторю, у них власна схема, і жодного "незалежного Донбасу" в ній немає. Є лише перетворена на Боснію Україна.

Ну ок, провели референдум по визнанню захоплених районів Донбасу окупованими. Що далі?

Далі "уряди ДНР та ЛНР" скажуть, що чекають тепер звільнення всіх своїх "конституційних земель", а до того часу будуть продовжувати "визвольну війну".

Війна триватиме, статус залишиться невизначеним, проблема Донбасу залишиться.
Вирішити проблему Донбасу відмовою не вийде.

Бо окуповані райони не є суб'єктами. Суб'єктом є лише Росія, і у неї власні інтереси. А райони - це лише інструмент. Один із небагатьох.

З інструментом не можна помиритися. Інструмент не можна переконати.

Від інструменту можна відмовитись лише тоді, коли він належить тобі.

Коли вас закликають миритися - згадайте, що вас закликають миритися з сапкою або сокирою.

Коли вас закликають відмовитися - подумайте, що ви хочете відмовитися від ножа, який вам приставили до шиї. Можна від нього відмовитися без бажання того, хто тримає ножа?