Укріїнський літературознавець і  публіцист Юрій Винничук звернув увагу на завантаженість сучасних дітлахів у школі, написавши звернення до міністра освіти Лілії Гриневич:

"Вельмишановна пані Ліліє Гриневич. Дуже хочеться довідатися, в якій ще країні діти 5-6 класів мають 16 предметів на тиждень, вчаться до 15, а то й до 16 години в школі і світу Божого не бачать?

Де ще навчають дітей музики (грати, наприклад, на сопілці), хореографії і співу, якщо дитина не має слуху і слоник їй наступив на ногу?

Я бігме був щасливішим, бо міг щовечора ганяти на вулиці. А наші бідні діти вулиці не бачать. Гори домашніх завдань.

У якій ще країні завдають стільки додому? Тоді що вони роблять у школі? Їх там не вчать?

Читайте також: Выражение "забивать мозг школьников ненужной информацией" несостоятельно

Що це за завдання додому: накреслити в атласі шляхи Марка Поло і Колумба? Просто тупо перемалювати з підручника? При тому, що атлас халтурний і не збігається з картою. Це що - такий спосіб запам'ятовування? Щоб ціла сім'я сліпла над тим атласом у пошуках Каракорума?

А стішки Пушкіна і басні Крилова, де буквально "руським духом пахне" під час війни. Може, ще в якійсь європейській країні вивчають цих геніїв гусячого пера?

А примітивна графоманія самих педагогів, які замість того, щоб підшукати на потрібну тему вірш з класики, напихають в підручники свої ж таки римованки. Вуха в'януть від віршиків, які змушують учити дітей в дитячих садках і школах.

А пиляння лобзиком? Японські діти теж пиляють, чи вже, може. айфони розкручують?

Дуже хочеться знати.

Читайте також: Педагогический прикорм, или какую школу я хочу для своего ребенка

А читачі, гадаю, додадуть і свої спостереження, які, можливо, щось змінять у цьому дрімучому царстві безглуздя.

З повагою, тато гімназиста".