Мені дуже імпонує в західних жінках- політиках те, що вони гідно сприймають свій вік . Час не надуриш. Більше того, іх вік- це не недолік, це , навпаки, досвід, професіоналізм, це іх надбання. Вони доглянуті, з сучасними зачісками, в гарних костюмах, але не роблять трагедії зі своїх зморшок і не вважають боротьбу зі зморшками важливою частиною свого політичного життя):

З іншого боку, і суспільство з повагою ставиться до віку жінки в політиці, вимагає від неі не оновленої зовнішності, а в першу чергу змісту і позиціі. В страшному сні не можна собі уявити, щоб хтось в цивілізованому суспільстві кинув у спину жінці за 50 " баба Ангела" чи " баба Хіларі". Вони пані, вони самі себе створили, суспільство шанує іх життєвий досвід. Натомість, в нас можна щось там плести про 45- річних баб скрючених, кидати в спину зневажливі репліки жінкам про фізіологічні особливості зрілого віку. І хто це робить? Як правило 30-45 річні невдахи, в яких нічого в житті не вийшло і навряд чи складеться, бо вони створені з комплексів.

Читайте также: "Жінки в політиці: наздоганяємо Захід"

Але ми йдемо правильним шляхом): З президії ВР я з радістю бачу вже іншу сесійну залу, аніж ще 2 роки тому. Там набагато менше манірності, дорогих брендів, але там більше розумних, інтелектуальних, справді гарних і сильних жінок): парламент стає більш європейським- в першу чергу завдяки українським жінкам- політикам.