MENU

Історія однієї підпільної друкарні: зброєю українських повстанців було і слово. ФОТО

2875 0

14 січня 1950 облава МГБ в лісі біля села Черниляви Яворівського району Львівської області, в районі хутора Ліска виявила криївку підпільної друкарні (технічного звена) надрайонного проводу ОУН Яворівщини. Там вилучено: ручну друкарську машину, 50 кг цинкового шрифту до неї, радіоприймач із живленням і запасом ламп, пістолет "Вальтер", літератури і листування ОУН – до 20000 аркушів, віддрукованих листівок, спрямованих проти виборів до Верховної ради СССР – 40000 примірників, костюм офіцера радянської армії, кишеньковий годинник, каністру з солярою, запас продуктів на три-чотири людини на один місяць, посуд і господарські речі.

Друкарня біля присілка Ліска (трохи більше кілометра від Яворова) була організована 1947-го стараннями двох піонерів націоналістичного руху на Яворівщині – Нестора Романця-"Чорного" й Володимира Кунанця-"Інгула" (засновник видавництва "Дешева книжка", яке діяло у Львові в другій половині 1930-их).

Нестор Романець під час служби в польській армії

Нестор Романець-"Чорний" (1910 року народження, село Наконечне Перше Яворівського району) – симпатик УВО і член ОУН від її заснування, кількаразовий політв'язень польських тюрем, один із організаторів УПА на Яворівщині. За зразкову працю в техзвені нагороджений Бронзовим Хрестом заслуги УПА, керівництвом характеризувався як ідейний, обов'язковий, витривалий, у праці солідний і зарадний, але дещо неконспіративний. Похований у Яворові неподалік від будинку райвідділу МГБ.

Читайте також: Світло від темряви: чому Умланд не має рації щодо політики пам'яті в Україні

З обладнання у цьому техзвені були "ґутенберґівка" (примітивна саморобна друкарська машина на зразок першого верстату винахідника книгодрукування Йоганна Ґутенберґа) та склограф. У своїх виданнях воно, ймовірно, використовувало назву "Друкарня імені полковника доктора Юрія Липи у Львові" на честь визначного публіциста, лікаря УПА на Яворівщині, який тут і поліг від рук більшовиків у серпні 1944.

Портрет Степана Бандери. Дереворит Ніла Хасевича

За листопад-грудень 1948-го у Яворівському надрайоні (абсолютна більшість – в техзвені біля присілку Лісок) надруковано майже 16 тисяч примірників листівок, лозунгів та інших видань; поширено в терені 7190, у райцентрах – 1128, у Львові – 448, серед червоноармійців – 10, серед прикордонників – 51, відправлено на східні українські землі – 156 примірників. За січень-березень 1949 року розмножено ще понад 10 тисяч примірників видань.

Обкладинка брошури Петра Полтави "Хто такі бандерівці та за що вони борються". Оформлення Ніла Хасевича

Загалом за період від початку 1948-го до травня 1949-го в надрайоні надруковано 25 назв більших підпільних видань (брошур і журналів) накладами від 30-40 до 1-3 тисяч примірників, зокрема "Постанови ІІІ НВЗ", "Совєтський патріотизм", "Перспективи нашої боротьби", "Українська культура під большевиками", "Переяславська легенда", "Чи большевики ведуть до комунізму", "Большевики і національне питання", "Плятформа УГВР", "До українського народу!" (звернення УГВР), "Слово до учителів", "На чатах" (ч. 4), "Хто такі бандерівці та за що вони борються" (два видання українською і одне російською мовами, тираж 1-3 тисячі примірників), "Про свободу преси в СССР", "Літопис УПА", "Бюро інформації УГВР" (чч.1 і 2), "Осередок пропаганди і інформації при Проводі ОУН" (чч.1 і 2), "Учителька", "Мої повстанські марші", "Вказівки батькам у вихованні дітей", "Ганьба ХХ-го сторіччя".

Того ж 14 січня 1950 о 18:00 в сусідньому селі Наконечному Другому загинув керівник цієї друкарні – Нестор Романець-"Чорний". Група із чотирьох повстанців к господарстві Параскевії Патрій вступила в бій з облавниками, в результаті якого двоє підпільників загинули, а двом вдалося врятуватися. З радянського боку вбитий єфрейтор-прикордонник. Згоріли два будинки, дві стодоли і комора.

Облава 14-15 січня 1950-го в Яворові та прилеглих населених пунктах двома зведеними загонами 7-го прикордонного загону та 6-го окремого авіаполку прикордонних військ МГБ, оперативників райвідділу МГБ, із залученням військової частини № 69675 радянської армії загальною чисельністю 1250 осіб, під загальним командуванням полковника Ейсмонта. Загалом у ній вбито трьох підпільників, затримано трьох членів ОУН, чотирьох підозрюваних у членстві в ОУН, одного "нелегала" та двох "порушників прикордонного режиму", а "порушників паспортного режиму" – 76.

Повідомлення про облаву міністра держбезпеки УССР Ковальчука

Дві працівниці друкарні – Марія Дурбак-"Настя" та Галина Кілярська-"Ірка" – перейшли зимувати в іншу криївку, чим врятувалися від загибелі. Вони і далі друкували підпільну літературу і загинули аж восени 1951 року.

15 жовтня 1951-го в лісі між селом Дернаками Яворівського району та селами Заріччя і Бортятиним Мостиського району Львівської області зрадник вказав невелику ділянку лісу, де була розташована підпільна друкарня Яворівського надрайону ОУН.

Облавники виявили криївку близько 16-18 години. На той час у ній перебували друкарки Галина Кілярська-"Ірка" та Марія Дурбак-"Настя". Підпільниці вчинили збройний опір і загинули від кинутих у криївку гранат. Одній із них вибухами відірвало голову, іншій – ногу.

Читайте також: Як енкаведисти намагалися зламати опір українських повстанців. ФОТО

Сторінка брошури Петра Полтави "Хто такі бандерівці та за що вони борються", переданої кур'єрами на Захід, із присвятою автора Степанові Бандері

До рук ворога потрапили ротатор, друкарську машинку, радіоприймач "Родіна", 1,5 кг шрифту, три пістолети, архів друкарні та літературу. Знищено простий друкарський верстат – так звану "ґутенберґівку". На ньому працювала "Настя", яка також займалася мовною редакцією текстів, тоді як "Ірка" працювала на друкарській машинці. Обоє друкарок були переведені на Яворівщину влітку 1949-го.

Марія Дурбак-"Настя"-"Христя" (1912 року народження, село Золотники Тербовлянського району Тернопільської області) – донька священика, закінчила Бережанську гімназію, працювала вчителькою, відтак під псевдонімом "Спартанка" до 1945 очолювала жіночу мережу та Українського Червоного Хресьа Підгаєцького повіту, згодом тривалий час була зв'язковою члена проводу ОУН Василя Кука-"Леміша".

Марія Дурбак-"Спартанка"-"Настя"

Галина Кілярська-"Заграва"-"Ірка" (1924 року народження, село Почапи Золочівського району Львівської області) раніше діяла на Золочівщині, де виконувала обов'язки зв'язкової члена Проводу ОУН Романа Кравчука-"Петра", відтак працювала у друкарнях на Городоччині.

Зі звітів частково відомо про масштаби роботи цієї друкарні. Так, в останньому кварталі 1950-го розтиражовано листівку "Українці" (наклад 2100 примірників), брошури "Криваві рожі" (2000) та "Програма ОУН" (2500). У січні-березні наступного року видрукувано журнали і брошури "Повстанська торба" та "Шкільні товариші" (по 2500 примірників кожного) та листівки "Пересторога студентам м. Львова" (1500 примірників) і "Українці – бійці і командири т. зв. Радянської Армії" (1600).

Листівка ОУН до молоді. Лінорит "Свирида" – учня Ніла Хасевича

Керівник друкарні Степан Корецький-"Клим"-"Легкий", який на час облави 15 жовтня 1951 вийшов у справах, потрапив до рук МГБ лише наступного року.

Володимир МОРОЗ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости