MENU

Коли вожді – крамарі

6226 0

Пригадую картинку із дитинства, що врізалася у пам"ять. 

Пік комунізму 70-х епохи застою Брежнєва. У павільйон колгоспного ринку привезли м"ясо. Жратви –  мізер в порівнянні із чергою на піврайцентру. Народ тлумиться –  усі хочуть їсти, але не усім вистачить. За прилавком –  характерний антропологічний тип. Щось середнє між Гройсманом і Колєсніковим (чинний прем"єр справді "університети" проходив на роздрібному вінницькому ринку, а опозиційний прем"єр справді злет у велику політику починав, як продавець у м"ясній лавці на Макеєвському базарі). Бойовито рветься до лавки обвішаний орденами ветеран Великої Вітчизняної на одній нозі та на милицях і каже, що має право прориватися поза чергою, бо він воював. Радянський народ розколовся у монолітній черзі на два антагоністичні табори. Одні кажуть: має право, бо переміг фашизм, а інші кажуть: через тих ветеранів нам не вистачить. Воював не воював –  усі, блін, хочуть жерти. Увесь цей гармидер таки добряче нервує єдиного ситого тут м"ясника у білому халаті, облитому тваринною кров"ю. Ветеран його конкретно дратує. І крамар каже до ветерана, що Берлін брав:

– Знаєте шо, ми вам не мішали воювати, ви нам не мішайте торгувати!

І тепер, коли я чую зойки зголоднілого люду епохи застою і розрухи Порошенка, я питаю вас, посполитих, демократично облопошених:
–   А ви що хотіли! Ви ж обрали на останніх виборах тих самих крамарів із базару! Той самий біологічний вид. Причому, що найстрашніше, обрали у час окупації –  крамарів на полководців.

Антропологія –  жорстока штука. Її не обдуриш. Вони не можуть бути іншими. Вони із такого тіста зліплені, що будуть торгувати хоч із самим чортом, лиш би сармак тугіше набивати. Бабло –  то одна єдина для усіх правлячих партій і фракцій єдино правильна національна ідея.

Порошенко і Ахметов, Гройсман і Колєсніков, увесь цей, генетично запрограмований і електорально нами сформований клан крамарів веде себе у точній відповідності із геномом, який продукує єдино можливий для цього біологічного виду хапальний рефлекс.

Так, то правда, –  вони на війну не збиралися. Але так сталося, що вона, війна, грянула! Війна віроломна і не менш страшна, ніж та, що відібрала ногу ветерану, котрий Берлін брав у попередній війні.

Так вже сталося, то що їм –  перестати торгувати? А потім вони кажуть нам, що то не нами, вінницько-єнакієвськими корчмарями, придумано: "Кому війна, а кому –  мать родная!".

Читайте також: Якщо б питання вугілля з Донбасу поставило Україну на коліна, Росія б перекрила його постачання ще два роки тому, - думка

Так що розійдемося по-хорошому так, як вчили нас отци:

Ми вам не мішаємо воювати!
Ви нам не мішайте торгувати!

У них є ідеологічне забезпечення їхнього вічно живого, як колись вождь пролетаріату, жупела торгашества. А війни то нема! Так сказав теперішній кремлівський вождь. Є 700 танків московсько-фашистського окупанта? Так вони куплені у воєнторзі. Є 30 тисяч окупантів і колаборантів? Та ні, то вони вночі пострілюють, а вдень ці стахановці героїчно працюють на шахтах Ахметова, щоб патріот України Ренат купив для улюбленого українського народу вугілля і зігрів патріотичну українську хату.

Крамарі зійшлися на РНБО і вчать нас, звідки ноги ростуть. Колись була лампочка Ілліча, а тепер лампочка Рената. Якби не самовіддана праця колаборантів та окупантів, які видали на-гора та для блага неньки України чорне золото, якби казковий герой Алладін-Ахметов не придбав його для усіх змерзлих 45 мільйонів цинічних бандерівців, ви б давно подубаріли у своїх неопалених під тарифним гнітом землянках.

Герою України Петру і тричі Герою України, ЛНР і ДНР Ренату –  пам'ятники по усіх котельнях! А ви тут квакаєте на владу, скотиняки невдячні!

Ті, що вродилися не крамарями, а вояками чи навіть просто непридатними до корчмарства, ті, що носять у собі не геном гниди, а іскру совісті, стали блокадою на лінію фронту. Ну як можна торгувати із ворогом, який тебе вбиває! Ну не було такого, відколи живуть люди на землі, воюють чи не воюють між собою.

Якби той ветеран на одній нозі, що виборював право поза чергою не вмерти з голоду, раптом довідався, що Сталін торгує із Гітлером поза його фронтовою спиною, що вугілля із окупованого нацистами Донбасу купує Молотов та ще й платить їм пенсію відповідно до договорняка із Гімлером. Якби той ветеран таке почув, йому би м"яса, хоча б навіть на сам "день побєди", відхотілося. Він би повісився на своїх же милицях на тому ж базарі.

Читайте також: Надзвичайний стан в енергетиці - від лукавого

Вони нам кажуть тепер точно так, як ставили на місце лохів з орденами їхні "отци торговалі":

Ми вам не мішайте торгувати!
Ми вам не мішаєм воювати!

Різниця лише у тому, що тодішні крамарі правили бал на базарі, а тепер вони правлять бал у державі.

Крамарі за Брєжнєва були крамарями.
А тепер ми крамаря обрали на вождя.

Василь БАЗІВ, для UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки





Правила комментирования »  


Новости