Найважливіше з роботи гуманітарної групи (де також працює В. Медведчук і представники СБУ) вчора, 1 березня: сподіваюся, цього тижня представники місії ООН із прав людини розпочнуть фіксувати заяви тих, хто є в списках ОРДЛО, але хоче залишитися на контрольованій українською владою території. Ми більше місяця вели важкі перемовини про це й у Мінську, й із гуманітарними організаціями. Сподіваюся, зараз розпочнеться фактична робота, і від того, наскільки швидко пройде цей етап, залежить питання звільнення заручників і дата.

Читайте також: Чим Росія й ОРДЛО відрізняються від найодіозніших диктаторських режимів

У списку тих, кого запитує ОРДЛО, майже дві сотні людей, які не бажають переміщення і хочуть залишитися на підконтрольній українській владі території. Задля звільнення наших хлопців ОРДЛО вимагає, щоб міжнародні гуманітарні місії засвідчили ці відмови і при цьому категорично проти залучення Міжнародного комітету Червоного Хреста до питання звільнення заручників (хоч саме ця організація має найбільший досвід і є визнаною моніторинговою місією). Ми – за максимальне прискорення всіх процесів, тоді можна буде вийти на дату звільнення.

На сьогодні у списку СБУ 113 осіб, ОРДЛО підтверджують тільки 47, ми ж знаємо місцезнаходження 59.

У Мінську українська сторона вчергове піднімала питання коректності інформації, що її дають ОРДЛО. Наприклад, рік ми розшукували людину, подаючи в усіх списках, і її нам не підтверджували, а з'ясувалося, що цей чоловік в Макіївській колонії. Є й дивніші історії, але про них іншим разом.

Українська сторона ще раз підняла питання негайного допуску МКЧХ до тюрем на окупованих територіях, ми вимагаємо, щоб заручники могли отримувати листи, передачі, дзвонити рідним. Немає пояснення, чому в рамках мінськоі групи вже два роки ці питання блокують (хоч ми кожного разу іх піднімаємо), чому МКЧХ не може передати листи, чому хлопці вже дев'ять місяців не можуть телефонувати рідним. І лише ті, кому сприяє Москва, такий доступ отримують, можуть передати листи і посилки.

Читайте також: Про що йшлося на присвяченій Кримові женевській конференції – ключові тези

Також українська сторона гостро підняла питання невідповідності мінським угодам указу В. Путіна про так зване "визнання документів ОРДЛО". Я звернула увагу ОБСЄ, що це може вплинути і на звільнення заручників (є великий ризик, що деяких бранців можуть оголосити "громадянами ОРДЛО") і створює підґрунтя для націоналізації украінських підприємств. Представники ОРДЛО заявили, що на українські підприємства на окупованих територіях введена "тимчасова адміністарція" (так сором'язливо вони називають націоналізацію українськоі власності). 

Ну, і ще відлуння одного "приватного візиту" на Донбас: ОРДЛО заявили, що в рамках "программы воссоединения народов Донбаса" вони тепер вимагають зворотній візит так званого "МНС і громадських організацій" на українські підприємства на підконтрольних територіях...