Сьогодні, 10 березня, Вища рада правосуддя оправосудилася чудовою заявою – назвала законопроект про антикорупційні суди – неконституційним.

Опустимо за дужки те, що Раду правосуддя, як і інші органи суддівського самоврядування – Вищу кваліфікаційну комісію суддів (засекретили досьє кандидатів у Верховний суд) та Раду суддів (голова Ради Симоненко заборонила активістам вдягати мантії на акції та пригрозила порушенням закону) – взагалі то їхньої думки ніхто не питав.

Вони її висловили тільки для того, щоб підготувати ґрунт для порошенківського законопроекту про антикорупційні суди, який, вочевидь, збереже чинну процедуру добору суддів: руками Вищої кваліфікомісії із затвердженням ручної Ради правосуддя. Без міжнародників, без спеціальних умов для кандидатів, напівпрозоро і без реального контролю та важелів впливу з боку громадськості.

Нагадаю, ВККС та ВРП – це старі та зручні для всіх політичних кланів кадри, яким не можна, просто – небезпечно, доручати обирання суддів в антикорупційний суд!

Хоча б тому, що ці два органи лишили на посадах 70% суддів, які ухвалювали неправосудні рішення проти учасників Революції гідності!

В Україні судам довіряє аж 1% людей, стільки ж, скільки, наприклад, російським ЗМІ. Це стосується зокрема й ВККС та ВРП, до складу яких входять переважно судді. Їм уже не довіряє суспільство, то як можна доручити їм створення антикорупційних судів?

Чи має хтось ілюзії, що для незалежного і нарваного НАБУ влада не буде створювати такий саме неконтрольований суд, а тому будь-який президентський законопроект зберігатиме чинну процедуру добору суддів? У нас – немає.

Читайте також: Верховній Раді пропонують утворити Вищий антикорупційний суд. ДОКУМЕНТ

Тепер по суті закидів про неконституційність, які ще до реєстрації законопроекту почали лунати від "експерта" ОБСЄ, який підготував для Банкової вдобну концепцію антикорупційного суду, яку, втім, швидко наламали антикорупційні експерти та міжнародні партнери України.

Закид 1, маніпулятивний

Будь-які особливі процедури добору антикорупційних суддів суперечать Конституції України.

Насправді

Конституція України містить лише дві норми щодо процедури добору суддів. Стаття 128 Конституції говорить, що призначення на посаду судді здійснює Президент України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом, і що таке призначення має здійснюватися за конкурсом, окрім випадків, визначених законом.

Цим законом якраз і має стати законопроект про антикорупційні суди. Він передбачає проведення конкурсу на посади антикорупційних суддів, у результаті якого список кандидатів на посаду суддів має затвердити спочатку Вища кваліфікаційна комісія суддів України, потім – Вища рада правосуддя й, нарешті, Президент України. Тобто саме так, як написано в Конституції.

Закид 2, космічний

Законопроект суперечить Конституції, оскільки участь іноземців у доборі суддів порушує суверенітет держави.

Насправді

Відповідно до законопроекту, кінцеве рішення щодо призначення на посаду суддів ухвалюватимуть створені відповідно до Конституції та законів України органи – Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя та Президент України.

Попереднє рішення щодо добору антикорупційних суддів ухвалюватиме спеціальна конкурсна комісія, третину членів якої рекомендуватимуть міжнародні партнери України. Ці люди можуть бути як іноземцями, так і українцями.

Роль іноземців у доборі антикорупційних суддів обмежується тим, що вони рекомендуть третину складу комісії, рішення якої потім затверджують два органи української влади та Президент України.

Закид 3, казуїстичний

Законопроект суперечить Конституції, бо створює спеціальний суд, що прямо заборонено Конституцією.

Насправді

Ані Конституція України, ані роз'яснення Конституційного Суду України не пояснюють, що таке спеціальний суд. Цим часто маніпулюють, оголошуючи "неконституційним спеціальним судом" усе, що виходить за рамки інтересів політичної еліти в судовій системі.

Закон України про судоустрій та статус суддів уже передбачив створення Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду – суду, який розглядатиме окремі категорії справ.

Конституція України прямо передбачає можливість створення таких спеціалізованих судів.

Законопроект про антикорупційні суди не пропонує створення жодних інших судів, окрім Вищого антикорупційного, який уже передбачений законом про судоустрій. У ролі апеляційної інстанції для справ топ-корупції цей законопроект передбачає лише створення палати в Касаційному кримінальному суді Верховного суду.

Голоси Адміністрації Президента говорять, що встановлення спеціальної процедури добору антикорпуційних суддів робить такий суд спеціальним, а отже – неконституційним.

Насправді ж, процедура добору антикорупційних суддів містить лише один додатковий фільтр порівняно із загальною процедурою добору суддів, у решті ж – складається з тих саме кроків і передбачає участь тих саме органів влади, що і добір суддів Верхового суду.

Закид 4, суперечливо шизофренічний

Запропонована законом процедура добору антикорупційних суддів порушує конституційний принцип єдиного статусу суддів.

Насправді

Принцип єдиного статусу судді закріплений не в Конституції, а в Законі України "Про судоустрій і статус суддів"; закон не пояснює, з чого складається принцип єдиного статусу суддів.

Читайте також: Конкурс у Верховний Суд: про що домовилися громадськість і ВККС

Опоненти особливих вимог до добору антикорупційних суддів говорять, що будь-які відмінності у процедурі добору суддів порушують принцип єдиного статусу суддів (при цьому не заперечуючи, що до різних суддів можуть бути різні вимоги).

Законопроект про антикорупційні суди якраз визначає цей статус.

Він передбачає, що антикорупційні судді обиратимуться за процедурою кваліфікаційного оцінювання, як це передбачено законом про судоустрій для суддів Верховного суду та вищих спеціалізованих судів. Кандидат на посаду антикорупційного судді муситиме пройти іспит, який організовуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів, спеціальну перевірку, яку наразі проходять всі кандидати на посаду судді, та співбесіду на основі матеріалів суддівського досьє. Єдина особливість процедури добору антикорупційних суддів – запровадження додаткового фільтру у вигляді спеціальної конкурсної комісії, яка проводитиме інтерв'ю з кандидатами. Вона ж складатиме для ВККС список кандидатів.

Принагідно, варто згадати, що сам закон про судоустрій передбачає різні процедури добору для суддів Верхового суду та місцевих чи апеляційних судів. Так, суддею Верхового суду можу стати адвокат без суддівського досвіду та без навчання у школі суддів, а для кандидадтів у апеляційні судді, які не мають суддівського досвіду, навчання у школі суддів (спеціальна підготовка) є обов'язковим. Утім, такі відмінності у доборі не викликали сумнівів у дотриманні принципу єдиного статусу судді в законі про судоустрій.

Це прекрасно розуміють конструктори судової реформи на Банковій. З огляду на заяви Ради правосуддя, їхня версія "антикорупційних судів" з'явиться зовсім скоро.