MENU

Іще один добрий наслідок безвізу: "друзів" і критиканів пройняло не на жарт

5399 0

Ох і зачепило наших "друзів" рішення Європарламенту про надання Україні безвізу! Кумедно спостерігати за реакціями глибоко переконаних у тому, що без віз їздити можна лише в Москву. Просто якийсь потік люті й сарказму. Що цікаво: якби Україні не надали безвіз, вони переможно розганяли би перевірену роками бодягу про те, що "ви (ми) там нікому не потрібні й заслужено отримали чергового ляпаса". Оскільки такого жаданого для них ляпаса не сталося, сценарій довелося коригувати по ходу п'єси. Тим паче, що напоготові був запасний варіант, на випадок провалу професора Плейшнера.

"Квіткою на вікні" стали оповідання про латиноамериканські країни, які теж мають безвізовий режим із ЄС, про пенсіонерів, які зараз "масово кинуться скуповувати квитки на Європу". Сарказм й іронія зрозумілі. Будуть й інші аргументи у стилі "нам вашого безвізу й задарма не треба". Говорити за всіх, наприклад, пенсіонерів – ознака дурного тону. Я скажу, що для моїх батьків безвізовий режим – як маленький, але подарунок. Мама давно збиралась відвідати могилу батька, який воював у складі 1-го Українського фронту й у 1945 році загинув у східній Німеччині.

Читайте також: Чому безвізовий режим із ЄС – неабиякий здобуток для України

Скажу ще й про молодих людей. 2014 року в Маріїнському парку вів жваву дискусію з молоддю, яку привезли з Донбасу й розмістили в наметах Антимайдану. "Нам не потрібна ваша Європа", – певнено й із ентузіазмом навперебій кричали молоді люди. "А в якій країні ЄС ви були, ну хоча б у сусідню Польщу їздили?" – поцікавився я. Але у відповідь чув лише одне: "Зачем нам это нужно, мы из Горловки!". Будь-які аргументи про нові можливості не справили враження на моїх співбесідників. Лише на хвильку молоді люди замислилися над тим, що навіть у відомих університетах Парижа, Берліна, Праги й інших столиць і міст Європи можна навчатися безкоштовно. Таке повідомлення стало для них несподіванкою. Але розгубленість тривала лише мить, ідеологічні установки взяли гору над здоровим глуздом.

Знаєте, подібну ситуацію чудово описав російський письменник Володимир Войнович: "Капитан НКВД Миляга нигде не был, но точно знал, что русские березки – самые красивые березки в мире, а русское небо – самое синее". А я тоді подумав про інше: що молоді люди студентського віку, які мали б радіти, що клітка радянського зразка, яка обмежувала їхній зовнішній Всесвіт контрольованою тоді регіоналами Горлівкою чи Макіївкою (тепер – російськими військовими та колаборантами "ОРДЛО), воліли залишатися за ґратами. Бідолашні, боялися потрапити у брудні лапи збоченців одразу на пероні вокзалу десь у Кракові чи в Берліні. Про Амстердам й Копенгаген я навіть боявся питати.

Що не кажіть, а вся ця кисельовщина, яка розлилася нашою територією і перетворила на кисіль мозок багатьох людей, які ніде не були, але "по телеку все бачили", зробила свою справу. Але самі "власники Донбасу", а якийсь час – і всієї України, аж ніяк не боялися Європи. Інакше чому б це Рінат Ахметов купував би собі найдорожчу квартиру в Лондоні? Ну точно не для того, щоб бути зґвалтованим. Загалом зрозуміло, чому так відбувалося. Хтось же має працювати у вугільних копанках й тримати на мітингах партійний прапор за 50 гривень на день. Європейська інтеграція в таку парадигму не вписується.

Читайте також: Майже безвізовий режим із ЄС: коли питання буде вирішене остаточно

Тим, хто продовжує кепкувати над безвізом, підкидаю ще кілька ідей: можна ще потролити молодь, яка здатна проїхати буквально всю Європу – від українського кордону й до далекого португальського селища Коруше. Саме в безвізовій Європі для цього є всі можливості – й численні лоукости, й недорогі, але пристойні гостели. Можна піти й іще далі – "покепкувати" з українських студентів, які навчаються в країнах ЄС.

Знаєте, що цікаво? Процес надання безвізу вразив деяких критиків навіть більше, ніж інші резонансні події, які відбуваються синхронно з цим. Поглинуті емоціями, "євроскептики" на своїх сторінках у соцмережах "не помітили", наприклад, реальних хімічних атак у Сирії, у проведенні яких звинувачують друзів Путіна – режим Башара Асада, і спровоковане ними загострення у цій країні. Розумію, що безвіз їм не подобається як явище. Але, якщо порівнювати деякі геополітичні концепції й події останніх днів, варто сказати, що безвізовий режим, який так роздратував частину соцмереж, значно кращий за хімічні атаки, які ті ж самі персонажі проігнорували у своїх коментарях. Ох, і зачепило ж за живе наших "друзів". І це теж – приємний і позитивний наслідок безвізу.

Дмитро ТУЗОВ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости