Певний сегмент українських журналістів і блогерів продовжує захоплюватися російськими лібералами, тягати їх на ефіри, цитувати в фб.

Читайте також: "Геть від Москви!" Як українців у цьому переконують... росіяни

А чим захоплюватися? Людьми, які повністю прохукали і програли власну країну, які жодного разу не вийшли зі власної зони комфорту, для яких демократія починається і закінчується у високочолому патяканні на власних кухнях. Для яких подвиг – десь на закритій тусовці сказати щось непересоніфіковане про власну владу. Яким пофіг війна на Донбасі та крадіжка їхньою країною Криму. Які жодного разу не виступили проти масових убивств російською владою українців. Які свободу слова згадують під час томних виступів перед українською публікою, а вдома повністю змирилися зі кліткою.

Натомість вони з манерами підстаркуватих бонвіанів продовжують повчати українців. Фу. Насправді, всі вони – ментальні путіни, самозакохані імперці, помішані на власних зовнішності та комплексах.

Читайте також: Межі повчань: чудова ілюстрація до розмови про Україну та Росію

Там, де починається українське питання, закінчується російський лібералізм. Це аксіома, на жаль.