Коли я навчалась у Швеції, то зі мною поруч у гуртожитку жила шведка, котра навчалась на лікаря. Ми з нею гарно дружили і багато спілкувались, у тому числі - про навчання (що очікувано для студентів). Так ось, вона дуже добре вчилась у школі, мала максимальний бал випускного іспиту (який рахується як вступний до університету).

Читайте також:  Закон "Про освіту": удосконалення поганого лише зробить стан справ ще гіршим

Проте навіть найвищі бали не гарантували їй вступу на медицину, тому що усі, хто туди вступає - має найвищий з можливих балів. Тому у Швеції працює система лотереї - коли з тих, хто подав документи, наосліп обираються ті, кого буде зараховано. Лотерея відібрала її на навчання, але не в перший набір (у вересні), а в другий набір, у січні.

Я вже потім дізналась, що подібна система з лотереєю працює також в деяких інших країнах для медицини, просто тому що рівень відповідальності майбутніх фахівців - це у прямому сенсі питання життя і смерті для людей, і на медицину вступають лише найсильніші абітурієнти.

Читайте також: Що не дає "дихати" освіті в Україні

Те, що зараз в Україні було прийнятно рішення про встановлення прохідного балу для медичних спеціальностей на рівні 150, - це ще дуже далеко до відбору най-найкращих вступників, але це маленький крок у цьому напрямку.

Безперечно, мають бути наступні кроки - у першу чергу, підвищення видатків у розрахунку на одного студента для медичних спеціальностей, адже у всьому світі - вони найдорожчі. І для цього треба повернутись до питання реформи фінансування вищої освіти - ідея якої вже рік як розроблена, проте котра залишається не в пріоритетах законодавчих змін.

Проте незалежно від того - рівень вступників на медичні спеціальності треба підвищувати. Адже це майбутні лікарі, котрі лікуватимуть наших батьків і дітей.