Друзі, а ви чули, що наша культурна і високодуховна влада збирається перевести Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва з території Софії Київської кудись у район Окружної, у якісь ангари у промзонах, взагалі не пристосовані ні до чого – вже не кажучи про архів-музей.

Читайте також: Вірші єднають українців. Націю створює не борщ, а поети

А на його місці збираються зробити щось значно потрібніше для культури і високої духовності. Ремонт приміщення на Володимирській, 22-а, де він міститься з 1966 року і який зібралися там затіяти, справа дуже шляхетна. Але під цей шумок Мінкульт і заповідник "Софія Київська" вирішили не продовжувати договір оренди з архівом. Чому це роблять? Питання риторичне.

Відкрите питання: яким чином існуватиме у промзоні цей архів з унікальними листами і матеріалами? Хто піде працювати з документами туди, де немає опалення і умов? І чи взагалі там буде така можливість – прийти і працювати? І чому не знайшлося місця в центрі або на Подолі з якихось балансів ДУСі чи Мінкульту, чи ще якогось Фонду держмайна?

Читайте також: Зневажений фронт: хто на барикадах культурної дипломатії?

Прикро, що найбільш беззахисній сфері – українській культурі – вже прямим текстом вказують, що її місце на Окружній. Хто ще в цій країні не витер об неї ноги?