Перш, ніж прийти у політику, міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйнен була лікарем-гінекологом.

Президент Чилі Мишель Бачелет - хірургом та епідеміологом.

Генерал-губернатор Сент-Вінсента і Гренадін Фредерік Баллантайн - хірургом.

Генерал-губернатор Антігуа і Барбуди Родні Вільямс - урологом.

Прем'єр-міністр Гаїті Жак Гі Лафонтен - гастроентерологом.

Президент Уругваю Табаре Васкес - онкологом.

Читайте також: “Ні реформі на крові!”, – МОЗ пікетують понад 3,5 тисячі членів профспілок Волинця

Прем'єр-міністр Уганди Рухакана Ругунда - терапевтом.

Прем'єр-міністр Марокко Саад ад-Дін Османі - психіатром.

Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов - стоматологом.

Прем'єр-міністр Східного Тимору Руй Марія де Араужу - отоларингологом.

Прем'єр-міністр Афганістану Абдулла Абдулла та президент Сирії Башар Асад - офтальмологами.

Прем'єр-міністр Ірландії Лео Варадкар - терапевтом.

Читайте також: Тодуров: Пожелания медиков по медреформе даже не обсуждаются, с ними никто не советуется

Єврокомісар Вітеніс Андрюкайтіс працював у травматологічно-ортопедичному відділенні, а згодом став відомим кардіохірургом. 

Уявляєте, яку Лікарню Майбутнього можна створити з нинішніх керівників держав?  

У мене лише одне питання: а ви би довірили їм своє здоров'я після того, як вони побували у активній політиці?