MENU

Порядок зміни податкової адреси фізичної особи

1875 0

Доволі часто трапляються випадки, коли особа, яка провадить незалежну професійну діяльність змінює своє місце проживання (реєстрації), в наслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків. 

Виникає питання, хто і як має ініціювати переведення платника податків з одного контролюючого органу до іншого. 

Спочатку розберемося хто саме відноситься до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. 

Так, відповідно до ч.2 підпункту 14.1.226. Податкового кодексу України:

«Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб»

Читайте також: Відшкодування шкоди за неправомірні дії правоохоронних органів

Також п. 45.1. Податкового кодексу роз’яснює, що платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси, якою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. 

Щодо питання порядку зняття з обліку/взяття на облік платника податків, у разі зміни податкової адреса, то ця процедура більш детально розписана у Порядку обліку платників податків і зборів, затверджена Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.11р. (далі- Порядок) 

Так, відповідно до п. 10.3. вищевказаного Порядку

Платник податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та відомості щодо якого не містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання), пов'язаної із зміною адміністративного району, подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням заяву за формою № 5-ОПП .

Пункт 10.4 Порядку роз’яснює, що заява за формою №5-ОПП із позначкою «Зміни» має бути подана платником податків до контролюючого органу саме за новим місцем проживання.

Після взяття на облік особи, яка провадить незалежну професійну діяльність та повернення нею довідки за формою № 34-ОПП (до внесення змін №4-ОПП), виданої за попереднім місцем обліку, контролюючий орган видає такому платнику податків нову довідку за формою № 34-ОПП.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за новим місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, у якій надані пояснення і викладені обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Слід звернути увагу на те, що хоча у законодавстві і встановлений десятиденний строк для подання відомостей про зміну податкової адреси, але відповідальність за порушення такого строку відсутня. 

Найголовнішим питанням залишається те, куди подавати звіти та сплачувати податки і збори після зміни місця обліку. 

Щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ), то відповідь на питання куди подавати звіти та сплачувати внесок дає Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015р

Вся правда из блогосферы » Новости блогосферы »

Відшкодування шкоди за неправомірні дії правоохоронних органів

 • 0 • 0

22.06.2017 р. в рамках справи № 6-501цс17  Верховний суд України досліджував питання щодо стягнення моральної шкоди за неправомірні рішення, дії та бездіяльність прокуратури, а саме: прийняття працівниками прокуратури незаконних рішень, тривала бездіяльність посадових осіб, пов’язана з невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тривале слідство та неодноразове закриття кримінального провадження, що у подальшому скасовувалось.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила з наступного.

Згідно зі  статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей  1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Читайте також: Чому не варто надто перейматися засиллям "експертів"

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, орган и досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

ВАЖЛИВО:  Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою  статті 1176 ЦК України, а саме: 1) у випадку незаконного засудження, 2) незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, 3) незаконного застосування запобіжного заходу, 4) незаконного затримання, 5) незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

(!!!)  Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі  Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Читайте також: Новий антикорупційний суд VS палати в старих судах: що треба знати

Відповідно до пункту 2 частини першої  статті 2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктами 1, 5 статті 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету (частина перша  статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Частинами першою та другою  статті 12 цього Закону передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Читайте також: Як ми втратили незалежний Конституційний Суд

А саме, пункт 7 розділу ІІІ цього Порядку роз’яснює: 

Якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 цього розділу (п. 4 - особи, які провадять незалежну професійну діяльність), у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування органу доходів і зборів, в якому він перебував на обліку), Звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів за новим місцем взяття на облік

При цьому сплата єдиного соціального внеску так само, як і подання звітності здійснюється до органу доходів і зборів за новим місцем взяття на облік. 

Разом з тим, місце сплати податків і зборів, як і подання податкової звітності, у разі зміни податкової адреси особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, законодавством не врегульовано.

В такому разі, виходячи з відсутності в нормах чинного законодавства іншого порядку для визначення місця сплати податків і зборів та подання звітності у разі зміни податкової адреси, - особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність сплачують податки та збори, а також подають звітність за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік у контролюючому органі.

Елена МРАЧКОВСКАЯ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости