MENU

Коротка пам'ять. Совок в Україні

2518 0

Я народився ще у СРСР, саме на початок «Перебудови». Тому до мене ще дійшли відголоски тієї системи, зі всіма її «красотами».

Сьогодні, коли вже наявне нове покоління Українців, роджених в 90-х, крім того, частина  з яких виступає на боці любителів «зради», я хочу зробити маленький екскурс в минуле.А також для тих, у кого коротка пам'ять і все погано. Погляд львів’янина. Хоча я сумніваюсь, що в той час було інакше деінде на території України.

Звичайно, в мене лише декілька спогадів з самого Союзу нєрушимого. Але ті, що є – прекрасні. Хоча і перші роки Незалежності не дуже відрізнялись від кінця 80-х. Тому підряд, майже по хронології.

Ранок у дитячому садку на честь чогось святого і пролетарського. Нам чомусь дають в руки по яблуку. Якісь вірші говоримо, напевно. Але фотографія є. Група дітей з яблуками в руках, а за нами – портрет гордого предводителя дворянства вождя всього прогресивного людства Лєніна.

Читайте також: 15 самых ярких предметов коллекционирования детей СССР. ФОТО

Пляшки, які здавались усіма й постійно.

Магазини з пустими прилавками. Черги за всім. Декілька пунктів з продуктів було, але були черги.

Львів. Вечір. Темно. От просто нема взагалі світла, тільки з вікон.

Проїзд – тролейбуси і трамваї. Коли наприкінці 90-х зявилися маршрутки (їх називали «пижики», бо буси «Пежо», то це була манна з неба.

Львівяни їздять в Польщу торгувати.

З делікатесів – печиво «Деліціє шампанське», гранульоване какао, апельсини і жуйки-кульки, які втрачали смак за 3 хвилини.

До введення гривні – купи паперу, які називалися купонами. Купюра в 1000000 (мільйон) купонів згодом стала дорівнювати 10 гривням.

Окрема історія – ЗМІ. Тоді ще не знали, що це саме так називається, але… до середини 90-х були: УТ-1, УТ-2, УТ-3, а також ЛТБ чи Міст (Львівські). Вдень можна було побачити хіба горизонтальні кольорові смужки або шум. Вночі також. З фільмів крутили тільки прекрасні радянські фільми. Радянські фільми були всі прекрасні. Бо інших не було. Десь з середини 90-х зявилися 1+1, ictv, то по останньому можна було навіть дивитися китайські фільми та мультики «Вольтрон – завойовник захисник всесвіту» та «Трансформери». На вихідних – Disney та Looney tunes. Згодом почали показувати фільми 70-х з Делоном. А потім вже почали мильні опери, та й завелось.

Культура. Ну тобто, ніби культура. Знову-таки, до середини – кінця 90-х. Песня года. Москва на новий рік. Кіркоров, Пугачова, Старые песни, новыє песни, Хмурится не нада Лада. Песне мы не скажем до свиданья. Або Гарік Крічєвскій. Або мільйон разів повторені пісні Івасюка, Білозора. Ну був MTV якось. Шось там показували трохи.

Стоматолог. Школа. Бормашини, які залазили просто в мозок, а потім ще треба було рот пів години відкритим тримати, поки цемент застигав.

Читайте також: Какими были "спиннеры" советских детей. ФОТО

Комп'ютер в сусіда або в батьків на роботі. MS-DOS, щоб ви розуміли.

Смітників у Львові немає (звичайних, вуличних). Ну може один. За 2 кілометри.

Вода у Львові – з 6 до 9 (з 18 до 21 відповідно). Решта часу – набрані ванни та баняки.

Це не весь перелік, тільки те, що згадав.

А тепер співставте з тим, що зараз. 20 років (подекуди – 10).

Нічого не міняється. Зрада.

P.S. Правда, важко було згадати, що таке Песня года і Кіркоров? А ви кажете - квоти.

Максим КОЛИБА


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости