Дещо про "Малоросію".

Як на мене, це рішення Кремля (а в мене немає жодних сумнівів, що ніякий Захарченко нічого подібного вигадати не міг) має низку причин та вимірів.

1. Адміністративний. Необхідність об'єднати два окупаційних анклави виникла давно. Власне, "республіки" зі трьох літер" першочергово створювалися для короткого терміну використання. Потім всі вони (і не дві – а значно більше) мали об'єднатися в одну "державу". Карикатурні "вожді" на кшталт Захарченка теж не мали "правити" три роки. Реальність підкорегувала плани, і в окремих "республіках" із прив'язкою до українських областей більше немає потреби. Водночас вирішення технічного адміністративного питання в Москві вирішили використати як інформаційний привід.

Читайте також: "Далі буде, якщо горілки підвезуть": соцмережі вибухнули жартами про Захарченка та створення "Малоросії"

2. Управлінський. Очевидно, ми маємо справу із технічною заміною "правлячих еліт". Мабуть, скоро всі справи в "Малоросії" вже офіційно переберуть на себе "десантники" з Росії у вигляді "господарників" із російських регіонів. Їх можуть доповнити кілька відомих регіоналів-утікачів.

3. Ідеологічний. Вочевидь, Росія починає нову ідеологічну гру, смисл якої полягає у створенні "іншої України" – дружньої для Росії. За три роки вони збагнули: вести війну проти України під відвертими українофобськими гаслами собі дорожче. Вигідніше проголосити ціллю створення "іншої України". Звісно, суверенної, але дружньої щодо Росії. Якщо це так – слід очікувати на "шароварщину" в Донецьку й Луганську. З бандурами, віночками та вусами Шевченка. Росія ймовірно буде зараз активно просувати неомалоросійство як ідеологію. Я би навіть не виключав появи "малоросійських націоналістів".

Читайте також: Україна проти Малоросії. Битва за байдужих

4. Політичний. По суті "декларація Захарченка" – це дзеркальне відображення "мирних планів" української влади. Мовляв, ми за реінтеграцію. Але України до нас – до Малоросії. Очевидно, це спроба перехоплення ініціативи й демонстрації "готовності домовлятися". Крім того, це виголошення формальних претензій на всю територію України. Так само як офіційна українська влада ствреджує, що поверне всі території "як тільки в Росії буде криза", так само і "малороси" оголошують про перспективи "повернення Києва".

5. Символічний. Цікаво, що 2014 року в Росії чітко розмежовували "Новороссію" та "Малоросію" із центром у Києві. Обидві були об'єктом зазіхань, але цілком автономними. Очевидно, проголошуючи "Малоросію" в Донецьку, вони "здобувають символічну перемогу" та символічно повертають усю Україну. Просто "культурний центр" "Малоросії" Київ іще чекає на "звільнення".