MENU

Чому українській вищій освіті потрібен "ревізор"

1887 0

Сьогодні третина українських докторських і кандидатських дисертацій мають ознаки плагіату – стверджують експерти групи "Диссергейт", пише у своєму блозі на "Новому часі" нардепка Ірина Суслова. Крім величезних іміджевих втрат, це призводить до колосальних економічних збитків та провокує хронічне відставання вітчизняної науки. Власне наукові ступені перетворюються на формальність, звичайні "корочки", які додають статусу, але не додають людині знань чи вмінь.

Відсоткові показники кількості людей з дипломами про вищу освіту ніяк не корелюються з її якістю. Адже більшість із них не працює за спеціальністю й диплом слугує своєрідним модним аксесуаром, який можна в разі чого додати до резюме. Таким чином, наші виші дають освіту без врахувань потреб ринку праці, випускники працюють деінде, викладачі марно викладаються, а продуктивність праці в державі не підвищується.

Читайте також: Фінансування вишів має залежати від якості наданої освіти – Гриневич

Саме цей складний вузол проблем й мало розплутати НАЗЯВО – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке вже два роки ніяк не може запрацювати. Воно було покликане визначити загальні правила проведення ліцензійних експертиз та акредитації вишів й освітніх програм, погодження освітніх стандартів, присудження наукових ступенів, утворення та ліквідації спеціалізованих вчених рад, складання рейтингу університетів, формування переліку спеціальностей, присудження та підтвердження інституційних статусів вищих навчальних закладів тощо.

Окремою сферою його інтересів мала би бути боротьба з плагіатом. НАЗЯВО наділялося правом скасовувати рішення вчених рад про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Це значно скоротило би когорту псевдонауковців, яка розрослася настільки, що девальвує саме поняття "наука".

Крім того, НАЗЯВО – це додатковий рушій нашої євроінтеграційної політики. Агентство має увійти до Європейської асоціації із забезпечення якості вищої освіти та впровадити в Україні численні освітні євростандарти.

Все це мало б бути, але цього немає. Адже вже два роки освітні чиновники усіма правдами й неправдами блокують запуск роботи НАЗЯВО. Логіка бюрократії проста – вона не хоче випускати зі своїх рук контроль над "хлібною" галуззю, боїться її незалежного аудиту й очищення вищої освіти від трутнів, що заважають їй розвиватися.

Читайте також: У Мінфіні планують суттєво скоротити кількість отримувачів стипендій

Тому сьогодні Україна – єдина країна з 47 членів Ради Європи, в якій незалежна експертна інституція в сфері вищої освіти не працює. Навіть сусідня Молдова нас обійшла: відповідна агенція там діє вже кілька років і входить до Європейської асоціації.

Нашим нагальним завдання є максимально швидка реанімація НАЗЯВО.

Сучасний світ надто динамічний та мінливий, він не пробачає вайлуватість та злодійкуватість українських бюрократів. Подальше гальмування справи лише заганятиме вищу освіту в глухий кут закоцюрбленості та відірваності від життя. А отже Україна програватиме головну конкурентну боротьбу – за розум, знання й інтелект. У цьому найбільша небезпека та стимул усім розумним людям до негайних дій.


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости