MENU

Огляд блогосфери від UAINFO. 5 вересня 2017

217 0

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 5 вересня

Верховна Рада ухвалили закон "Про освіту"

Доленосний закон про освіту прийнято в цілому! 255 голосів "за". Це означає, що ми від радянської освіти переходимо до нової української освіти. Із реальною автономією і фінансовою прозорістю навчальних закладів, з гідною зарплатою і широкими можливостями вчителя, зі стимулами до якісної сучасної освіти. Не менш важливо і те, що проголосовано 7 статтю "Мова освіти", яка нарешті захистить українську мову в освіті. Все навчання – від садочка до університету – вестиметься українською мовою, українська мова як предмет повертається в усі вищі й професійно-технічні заклади. Навчання мовою меншин вестиметься лише поряд із українською (якою викладатимуть значну частину предметів) , і лише в окремих класах молодшої школи.

Чого не розуміють російськомовні українці

Українці, що забули свою рідну мову, українці, які продовжують у часи російсько-української війни розмовляти російською та ще й переконують усіх довкола, що це їхнє право, можливо, є українськими патріотами, але насправді вони не розрізняють, де добро, а де зло. Це люди, які змирилися зі злом у собі. А коли їм про це нагадуєш, починають злитися. Злитися не треба, треба просто визнати власну помилку. І головне – держава має виправити цю помилку на законодавчому рівні. Українська є в нас мовою освіти, культури, українська дає перспективи, вона є нашим хлібом і водою теж, живою водою, а не мертвою. Мова в Україні – це не тільки питання політичне, це передусім питання моралі. Люди, що втратили власну мову, легко втрачають власні території та душі.

Росіяни в Галичині. Звідки вони там взялися

На вулиці Голубій в Станіславові, де я прожив перші сім років, рускі теж уже були. Разом з українцями зі Сходу вони зайняли польські й українські будинки, чиї господарі або виїхали на Захід, або зникли в невідомих далях. Була й одна сім'я з тієї частини Бесарабії, яка опинилась під румунами. Вони чудернацько розмовляли, але з усіх дивних слів запам’яталося тільки "заяц". Під номером 15 жив з сім'єю Іван Кузьміч, про якого казали, що він "сидить на стакані", його дружина і троє синів. Я не уявляв собі, як можна сісти на склянку й не впасти, а йому якось удавалося, хоча й добряче заносило, коли він повертався додому й вигукував на цілу вулицю слова, яких я не розумів. Вони поселилися в старому польському будинку і дуже оперативно перетворили його на конюшню.

П'ять невивчених уроків Другої світової для українців

Ми відбивалися від солдатів Райху в Польщі (120 тисяч українців у польській армії), і входили в ту ж Польщу в складі частин окупаційної Червоної армії, за договором Молотова з Ріббентропом. Ми обороняли Львів спочатку від німців, а потім від червоних, яким німці віддали місто. Ми гинули під німецькими бомбардуваннями і влаштовували засідки на більшовиків. Ми замерзали в ганебній Фінській війні під селами з невимовними назвами і тонули в прозорих озерах білої Суомі. Ми воювали проти німців у складі французької армії (понад п'ять тисяч українців) і у військах Британської імперії (45 тисяч чоловік). І все це – упродовж більш ніж півтора року до 22 червня 1941 року. Але в пам'яті більшості українців цього немає. А є пісня про червень і "так началася война".

Як німецькі школярі йдуть до школи в новому навчальному році

І ще раз про школу. Здається, я пишу про це щороку, але щороку тішуся. Як німецькі діти йдуть в школу на початок нового навчального року. 1. Донька прокинулася. Взяла ранець. Висипала з нього минулорічні аркуші та сніданки (сказала відкривати сніданкову коробку обережно, бо там може бути самозародження життя). Поклала туди блок паперу в клітинку (один) і блок паперу в лінійку (один), а ще – кілька порожніх папок. Поясню – тут нема зошитів із предметів. Є папки. У них підшивають аркуші, робочі матеріали, ксерокопії, контрольні. 2. Понишпорила в шафі, дістала шорти й майку. 3. Вдяглася, наклала бойовий макіяж і пішла до школи. Все.

Вишиванка стала популярною серед заможніх європейок. ФОТО

Я от дивлюся на фото моїх інстаграмних подруг і дивуюся, наскільки наша вишиванка стала популярною серед елегантних заможніх жінок за кордоном. Як беззаперечно вони носять вишиті сукні, туніки, та блузи. У деяких з них бачу більше десятка вишитих українських речей. Нашим жінкам можна подивитися і багато чому навчитися у них. З яким взуттям та аксесуарами носити вишиванки, перш за все. Тут, звичайно, взуття і сумочки "Ґуччі", "Валентино" та інших дорогих брендів, ціна яких від 1 до 3 тис долларів. Але можна підбирати і інші варіанти, головне - знати як що до чого пасує. І не соромитися носити вишиванки не тільки в День незалежності, а й в інші літні та навіть осінні й весняні дні.

Неймовірна Ісландія: тут усе справжнє. ФОТО

Ісландія – це винос мозку. Величезна країна з мінімальною кількістю людей і якимись космічними ландшафтами. Якщо виїхати трохи далі за Рейк'явік – на кілометри може нікого не бути. Тільки дощ або через хвилину сонце. І так нон-стоп. Тут усе якесь справжнє. Справжня планета. Ще тут якісь трохи дикі ціни на їжу в кафе-ресторанах і на випивку. Типу обід у кафе – дорожче перельоту сюди. Більш-менш бюджетно можна харчуватися тільки із супермаркетів. Причому ціни на прокат авто чи на житло – середньоєвропейські такі. Приміром, ми знімаємо великий будинок на семеро чоловік із усім необхідним і, головне, зі джакузі на вулиці, воду в яке накачують із гейзера – за 30$ з людини.

UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости