MENU

"Мне стыдно, но я не все понимаю". Фактично, в Мінську білоруської мови вже нема

2642 0

Вкотре повернувся з Білорусі у глибоко філософському настрої…

Чесно кажучи, боляче дивитись на те, як зникає, розчиняється, перетворюється білоруський народ…

Фактично, в Мінську білоруської мови вже нема. Крапка. Ніде не чути взагалі. 

15 років тому ще була, а зараз вже нема. 

Читайте також: Політолог про українсько-білоруські відносини: треба бути прагматиками і реалістами

І зараз білоруську все гірше розуміють самі ж білоруси. Тобто реально, запитуючи у молоді про білоруську мову я чую – «мне стыдно, но я не все понимаю…».

Тобто мова вже йде не про володіння і вживання – мова вже йде про розуміння навіть…

Як відбувається зросійщення? 

Потрібно три стадії. Фактично, це три-пять поколінь і сприятливі умови - контроль ЗМІ, освітніх і публічних процесів і тд. І далі все станеться саме.

Перша стадія – від створених умов увесь народ починає тотально розуміти чужу мову. Опановує і починає вживати її.

Друга – вже тотально її використовує, співіснує паралельно з рідною. І, зрештою, потроху переходить, як на рідну – у побуті і вдома.

Третя - люди вже практично не використовують рідну мову ніде і, зрештою у підсумку перестають розуміти її.

На все про все – близько 3-5 поколінь.

І все.

Так от сябри зараз вже на третій, завершальній стадії. 

Напевне, це дуже страшно – дожити до часів, коли тебе у твоїй рідній країні, твій рідний народ НЕ РОЗУМІЄ, і ти змушений до брата по крові говорити іноземною…

Чесно кажучи, я вже не знаю яке диво може врятувати білоруський народ і культуру від повної втрати своєї самобутності.

Як же шкода…

А що ж буде з нами, друзі-українці? 

Західна Україна, я б сказав, завершує перший етап і переходить до другого. Цетральна – завершує другий і потихеньку переходить до третього. А Схід на завершальній третій стадії.

Читайте також: Дружба України з Білоруссю – замок на піску

І сусід не покладає рук…

А ми в активному пошуку "разніци"...

Ми, на мою думку, ще й досі можемо вижити у цій боротьбі за свою самобутність. Якщо більшість якось зрозуміє, що різниця є, а влада послідовно і спокійно допоможе зі ЗМІ, освітою і публічним простором.

Але з кожним днем сил усе менше. Та вибір ще й досі за нами, Товариство.

Олександр КЛОЧАн


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости