MENU

За яких умов малому бізнесу в Україні – бути

836 0

"Малий бізнес – це не серйозно". Так вважають багато менеджерів, які працюють у великих українських і західних компаніях. Я це знаю, бо сам так думав.

Але в певний період життя у мене з'явилася можливість безпосередньо зіткнутися з малим бізнесом, і навіть у ньому попрацювати. Це стало "культурним шоком".

Мій досвід в малому бізнесі припав на час, коли в Україні в розпалі була війна. Знайомі, які працюють у великому системному бізнесі, змагалися в негативних прогнозах, обмінювалися інформацією про втрати – у кого більше. І перспектив ніхто не бачив. Зарубіжні штаб-квартири також махнули на український ринок рукою, перевівши представництва в стан анабіозу.

Інший настрій панував в українській малому бізнесі. Ніхто не говорив про кризу, а просто працювали. 3D принтери на всю робили деталі для виробників квадрокоптера і запчастини для сантехніки та сільгосп машин. Хтось розробляв оригінальні іграшки для дитячого розвитку, а хтось лампи з дерева і продавав через Amazon. Настрій у всіх був оптимістичний, всі перебували в очікуванні якогось прориву в майбутнє.

Читайте також: Чужі в системі

Це змусило мене по-іншому поглянути на малий бізнес. Слова про те, що в розвинених країнах більша частину ВВП виробляється малим бізнесом, знайшли для мене реальний сенс. У США малий бізнес – це 99% фірм, які забезпечують більше половини робочих місць. У Польщі МСБ дають 48,5% ВВП і 70% робочих місць, Хоча в різних країнах визначення малого бізнесу може відрізнятися від нашого.

Але, щоб малого бізнесу було більше, його потрібно підтримувати. На нещодавній вересневій зустрічі бізнес-асоціацій з президентом Петром Порошенко і прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом представник малого бізнесу поставив питання з приводу збереження спрощеної системи оподаткування. І президент, і прем'єр запевнили, що розуміють важливість малого бізнесу і збережуть існуючу систему. І це добре.

Однак, дійсність складніша. Систему, яка розроблена спеціально для підтримки малого бізнесу, використовують також деякі великі бізнеси для "законного" зменшення податків. Так, купуючи товар у великих магазинах, ми часто отримуємо чеки від імені "приватних підприємців". Ця ситуація, природно, турбує той великий бізнес, який платить податки, як годиться великому бізнесу.

Подібне використання спрощеної системи дискредитує хорошу за своєю суттю ідею підтримки малого бізнесу, адже ставить великі компанії в нерівні умови – а це категорично протипоказано ринковій економіці.

Читайте також: 7 помилок, через які ми втрачаємо гроші 

Тож як же вирішити цю проблему. Щоб, з одного боку, не створювати нерівних умов, з іншого – не загубити малий бізнес?

В першу чергу, необхідно нам усім, усьому суспільству, прийняти – податки потрібно платити. Адже всі розуміють, що інфраструктура та інші суспільно корисні речі, якими користуються всі і які покращують якість життя, робиться на податки.

Але ми також припускаємо, чому люди не дуже поспішають сплачувати податки. Велика проблема – довіра до державних інститутів, які ці податки використовують. За багато років ми бачили стільки прикладів злодійства і корупції, що не дивно, що люди зневірилися в системі. Але це можна змінити.

Один з інструментів – комунікація з платниками податків. Зустріч із бізнесом, яку проводили президент і прем'єр, і була, в тому числі, на це спрямована. Справедливості заради потрібно відзначити, що, за словами президента Американської торгової палати Енді Гундера, діалог бізнесу з української з владою зараз найкращий за останні 25 років.

Але тільки зустрічами ставлення не змінити. Тому, незважаючи на загальне позитивне враження від зустрічі, в кулуарах чувся скепсис: "знову одні обіцянки". Потрібно ще багато зробити, щоб люди повірили, – результати боротьби з корупцією, приватизацію державних підприємств і тд. І тоді податки сплачуватимуться набагато охочіше.

Читайте также: Я перестал гоняться за деньгами, и вот что получилось

А що стосується питання – як залишити систему допомоги малому бізнесу, і при цьому не давати зловживати великим, – є хороша новина: в інших країнах ці проблеми вирішуються. Тож необхідно вивчити кращі практики, адаптувати, провести громадське обговорення та впровадити.

Досвід успішних країн показує, що розвинений малий бізнес – це не тільки гарантія стійкого розвитку економіки, а й демократичної політичної системи. Адже малий бізнес – основа для формування середнього класу.

Але в малому бізнесі також повинні бути зацікавлені і великі компанії. В основі сучасної конкурентної економіки лежить аутсорсинг. Великі компанії свої бізнес-функції, які не є ключовими, передають на обслуговування зовнішніх компаніям. Це світова тенденція. Це економічно вигідно. Але для реалізації необхідно мати вибір з великого числа малих фірм, які зможуть надавати послуги високої якості.

І на завершення. Дія малого підприємництва на кризову економіку схожа на дію пеніциліну на хворий організм – грибок живе своїм життям, та до того ж виділяє корисні продукти, які лікують людину. Так і приватні підприємці. Незважаючи на кризу, вони продовжували займатися справою, виробляли корисний продукт, забезпечували свої сім'ї і працевлаштовували інших. І нічого не просили від держави. На відміну від великих холдингів.

І якщо ми хочемо плекати і розвивати такий корисний малий бізнес, то будуть доречні рекомендації з мікробіології: "створювати сприятливе середовище і не чіпати брудними руками". Тоді всім буде добре.

Андрій ПЛЕСКОНОС


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости