MENU

Цифрова Україна-2017. Чим можна пишатися і що виправляти

1627 0

Цифрова Україна - 2017

Добре:

1. Убер, а, відповідно, зміна правил гри для всіх учасників ринку - безготівкова оплата, мобільні додатки, покращений сапорт.

2. Розвиток ЦНАПів (дякуємо безвізу). Хоча не зрозуміло, чому ДП Документ продовжує брати гроші за пришвидшену процедуру за 7 днів, якщо строки не виконуються (не по вині клієнта).

3. Кабінет платника податків. Як не дивно, подавати звітність та платити податки можна порівняно просто. І досить давно.

4. Укрзалізниця запустила мобільні застосунки. Можна їздити в Польщу на Інтерсіті (і назад). Однак, якщо там буде їхати Саакашвілі, то вже не можна. Ну і іноді приходиться їздити стоячи.

Читайте також: Чем опасен контроль власти над искусственным интеллектом

5. Впроваджено декілька електронних послуг (реєстрація ФОП, отримання допомоги при народженні дитини).

6. Впроваджено єдину систему для громадського бюджету.

7. Сайт декларацій (хоча якість порталу та всі процеси навколо нього - скоріше погано, ніж добре).

8. Побільшало інкубаторів, програм по роботі зі стартапами і державними органами. Чекаю на відкладений ефект через 1-3 роки.

9. Побільшало проектів в соціальній сфері. Однак їх вплив на загальну картину незначний. Але як тестування нових моделей - дуже ок.

Погано:

1. Продовжуються суперечки щодо впровадження MobileID, BankId, карт жителів міст. Стандарту немає, ID карти нормально не працюють. Навіть лобісти цих змін продовжують використовувати папір.

2. Не впроваджено жодного human-centric e-сервісу (це коли послуга йде назустріч людині, а не людина повинна зробити ті чи інші рухи, щоб отримати цю послугу).

3. На державному рівні не розпочато роботу щодо переосмислення ролі і задачі сайтів державних органів. Тому всі державні сайти на всіх рівнях є useless (тобто не зручними і такими, що не відповідають викликам часу).

4. Немає єдиного UX/UI стандарту державних сайтів. Ніхто не враховує людей з особливими потребами.

5. Десятки порталів відкритих даних - замилювання очей. Ніякої корисної функції вони не несуть. Всі корисні набори даних можна перелічити на пальцях однієї руки.

Читайте також: Як українці вибирають мобільного оператора

6. Київ. Доступ до API міського транспорту відсутнє.

7. Київ. Міської платформи сервісів немає і в найближчий час не планується. Всі проекти смарт сіті (на рівні міст) виявились звичайним бла-бла-бла.

8. Не створено жодної робочої моделі взаємодії державних органів, бізнесу та ІТ сектору в плані спільної роботи та впровадження смат сіті проектів.

9. Єдиної шини даних на горизонті не видно (а це єдині реєстри даних, уніфікація баз, краща захищенність). Інтероперабельність - класне слово, яке часто можна почути на форумах та зустрічах, однак практичної цінності не несе.

10. Закон про смс благодійництво є, проте реальної моделі роботи немає. Як і тих, хто візьме на себе операційну роботу.

11. Більшість масштабних проектів забуксувались по бюрократичним/законодавчим причинам.

На мікрорівні стало однозначно краще (завдяки новим ЦНАПам, безвізу, уберу, окремим покращенням).

На макрорівні - ситуація залишається вкрай поганою.

Олександр КРАКОВЕЦЬКИЙ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости