Минулого тижня всі обговорювали рішення Вищої ради правосуддя щодо внесення подання Президенту України про призначення на посади суддів Верховного Суду.

Проте, мало хто зауважив, що без прийняття відповідних змін до процесуальних кодексів (де досі містяться повноваження Верховного Суду України, який юридично є іншим органом, ніж Верховний Суд) новий вищий суд не запрацює.

Читайте також: ''Новий'' Верховний суд Порошенка

Відповідний законопроект №6232 був поданий Президентом України і вже два пленарних тижня розглядається в українському парламенті. Але розглядом цей процес назвати складно, адже всі ці дні близько 80 народних депутатів в залі послідовно зачитують свої поправки, які набирають в середньому 50-70 голосів «за». І це в час, коли тисячі проектів законів чекають на свій розгляд парламентом…

Очевидно, що декількома політичними силами була обрана тактика затягування розгляду законопроекту, використовуючи норми Регламенту Верховної Ради про право депутата на виступ і голосування щодо своєї поправки. А поправок до проекту подано народними депутатами близько 5000.

Цікавий факт: на робочій групі щодо поправок до законопроекту було всього 3-4 депутата. А із тих, хто тролить парламент своїми поправками, на засіданнях робочої групи був лише один депутат - Руслан Сидорович. Всі інші «опікуни» нових процесуальних кодексів, які щодня запекло виступають по своїм поправкам, проявляють псевдоактивність лише для відеокамер і не з'являлись на засідання робочої групи, де зняли багато спірних питань.

У правознавстві таке явище позначають терміном «зловживання правом», яке характеризується недобросовісною реалізацією суб'єктом свого суб'єктивного права не за призначенням (у нашому випадку - право на голосування за поправки до проекту), заподіюючи таким чином шкоду суспільним інтересам. У випадку з проектом 6232 очевидне свідоме затягування розгляду останнього з метою максимально «розвалити» сам проект. До прикладу, зараз не зрозуміло, за що будуть голосувати у вівторок депутати - кінцеву версію проекту, враховуючи підтримані і провалені поправки, матимуть хіба що співробітники профільного комітету (адже відслідкувати за що голосували протягом цих тижнів дуже складно). Зрозуміло, що у разі прийняття проекту парламентом знадобиться багато часу для оформлення прийнятої редакції. Як відомо, проект від самого початку подавався Президентом з грубими порушеннями Регламенту і всі намагання профільного комітету виправити його по ходу розгляду не додало йому більшої зрозумілості та визначеності. Так, із трьох розглянутих проектів процесуальних кодексів (ГПК, ЦПК та КАСУ) в двох із них через нестачу голосів в залі були провалені поправки з перехідними положеннями, які регулюють саме введення в дію цих кодексів. Як тепер будуть вводитись в дію ці кодекси - складне питання.

Читайте також: Щастя для прокурора. Бюджетний банкет в часи московської чуми

Чи потрібно «валити» проект нових кодексів?

Така позиція - валити все, що виходить від держави, є дуже популярною в наш час. Люди, які самовіддано борються «проти» будь-яких державних ініціатив, швидко набирають популярності в Facebook, на ТВ і т.д. Їх характерною ознакою є відкидання конструктивного діалогу і використання лише мови ультиматуму.

Слід зазначити, що Кодекси містять багато позитивних новацій, наприклад, уніфікація судових процесів, розгляд справ в електронній формі, електронні докази тощо. Багато хибних положень потрапило до проекту саме під час підготовки до другого читання. Наприклад, поправка №109 депутата Лозового, якою вносяться зміни до 20 статей Кримінального процесуального кодексу. Проте, як показали попередні дні розгляду, такі сумнівні поправки ставляться на підтвердження депутатами і, через брак необхідних 226 голосів в залі, провалюються. Тому прогнозую, що і шкідлива поправка Лозового також буде провалена.

А тому, при всій недосконалості проектів кодексів - їх, на мою думку, потрібно приймати.

І далі точковими змінами закривати дірки та вирішувати колізії вже прийнятих кодексів.

Чи вистачить голосів для підтримки проекту?

Судячи із спілкування з депутатами голоси були станом на тиждень тому. Проте, затягування процесу прийняття та численні провалені поправки, які вносились до другого читання, щодня скорочували кількість депутатів, готових підтримати цей проект. Голосів самої коаліції також не вистачить (декілька депутатів коаліції виступили проти проекту). Очевидно Президенту, як ініціатору даного закону, потрібно задіювати додаткові аргументи для депутатів, адже зрив судової реформи суттєво вдарить по ньому і продемонструє нездатність довести розпочате до завершення.

Оскільки, за моїми розрахунками, залишилось пройти близько 580 правок (це на день роботи), голосування по проекту може відбутись вже на цьому пленарному тижні, як тільки назбирають голоси.