Друзі, давайте заспокоїмося. Під час голосування за Харківські угоди в парламенті Януковича, пан Парубій першим кидав димові шашки в залі ВР.  Таких шашок було мінімум 2.

До цього, яйцями – закидували спікера Литвина у президії та суперклеєм заклеювали термінали голосування на місцях депутатів.

Парубій говорить зараз: "Не порівнюйте ці два документи! Якби Харківські угоди відтерміновувалися у дії... як закон про Донбас".

Хтось з моїх колег говорить мені: так, не порівнюйте, бо ситуація з Харківськими угодами була набагато краща! Бо був інший контекст і інші політичні сили при владі, хоч не проєвропейські. Би тоді не було війни і 10 000 загиблих за цю державу. Щоб її зараз здавати політично".

Я можу погоджуватися, або ні, вважати ситуацію гіршою чи кращою. 

АЛЕ.

Я не можу НЕ поважати абсолютне право моїх колег – вважати, що голосування сьогодні є не меншою зрадою державних інтересів, ніж Харківські угоди того часу, за які ми досі розплачуємося життями найкращих хлопців.

Читайте також: Парламент в диму, або старі-нові методи "політичної" боротьби у ВРУ

Знаєте, що не змінилося?

Не змінилося право боротися проти положень, які є неконституційними та які порушують прямо Конституцію щодо механізму проголошення воєнного стану, щодо використання Збройних сил України, щодо норм амністії бойовиків та загонів народної міліції в законі.

Не змінилося те, що партія влади проти будь-якого діалогу та дискусіії.

Не змінилися злочинне порушення регламенту і постійне кнопкодавство.

Читайте також: В АП вирішили піти гібридним шляхом і не розуміють, на яку небезпеку наражаються – експерт

А змінилося: вміння кричати дуже голосно про агентів ФСБ на всіх, хто критикує законопроект президента та неконституційність положень.

І змінилося те, що навіть в часи регіоналів влада не додумались привести на балкон сесійної зали під час розгляду болючих важких питань національної безпеки, – дітей, а потім прикриватися ними.