MENU

Огляд блогосфери від UAINFO. 9 листопада 2017

1144 0

Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 9 листопада

Чому Польща вирішила "повоювати" з Україною

До України в останні тижні поїхали делегати Інституту національної пам’яті, міністр культури й міністр закордонних справ. І саме тому їхні заяви щораз радикальніші – високопосадовці підвищують собі ціну. У Польщі зараз говорять про можливу реконструкцію уряду, й Вітольд Ващиковський є одним із перших кандидатів на відставку. Перемога на українському напрямку забезпечить йому продовження міністерської кар’єри. Перемога може не бути фактичною, а ідеологічною: якщо не вдається домовитися з українською стороною, то можна навпаки – розірвати будь-яку співпрацю, щоб потім її знову налагодити.

В унісон із Росією: В'ятровичеві заборонили в'їзд до Польщі?

Голові Українського інституту національної пам'яті Володимирові В'ятровичу заборонили в'їзд до Польщі. Про це повідомляє польське видання Dziennik. "Вже кілька років є персоною нон ґрата в Росії. Нині, кажуть, отримав заборону в‘їзду в Польщу, – прокоментував відповідну звістку Володимир В'ятрович. – Мене більше непокоїть не обмеження власного пересування, а те, що демократична Польща зазвучала в унісон з авторитарною Росією". Водночас посол України в Польщі Андрій Дещиця стверджує, що офіційного підтвердження  заборони Володимирові В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає. "У нас немає офіційного підтвердження, що голові Інституту національної пам’яті України заборонено в'їзд до Польщі", – зазначив Андрій Дещиця.

П'ять завдань для України до 2019 року

Президент, уряд та Верховна Рада (і представники влади та різнобарвної опозиції з позафракційними) мали би провести аудит виконання коаліційної угоди та спільно домовитися про важливі для країни пріоритети, які вони могли б разом для громадян в інтересах України таки ухвалити до 2019 року. Ці пріоритети закріпили б підписаним Меморандумом і зобов’язаннями. Водночас у своїх передвиборчих програмах політичні сили ЄС могли би теж взяти у свої програми деякі зі пріоритетів України, адже сильна Європа потребує сильної України. Звісно, пріоритетів так багато, що виокремити п'ять стає все складніше. Водночас ключовим завданням до наступних виборів є закладення фундаменту для створення сильних інституцій, які покращать державне управління й захист країни та громадян.

Три євроінтеграційні виклики для України

Український експорт до ЄС у 2017 році буде майже таким, яким він був до підписання Угоди про асоціацію. І як би нам це не було неприємно чути, але факти річ уперта. За результатами 2017-го очікується, що вартість українського експорту до ЄС складе $17 млрд, тобто на рівні 2013 року. До Росії ж ми маємо експортувати лише біля $4 млрд, тоді як 2013-го експорт до Росії становив $15 млрд. Чому так? Тому, що справа не стільки в тарифах і в квотах. Адже в нас є товарні лінії, за яким ми експортуємо понад квоту – масло, пшениця. Є 11 позицій, щодо яких квоти взагалі не використовуємо, – баранина, гриби, телятина тощо.

Сила і слабкість мас

Людина всякчас має усвідомлювати, що, приєднавшись до маси, вона переступає межі своєї особистості. Проте чому люди безперестану збиваються в маси? Бо тільки там вони захищені від страху. Щоправда, для цього потрібне не просто збіговисько, а тісні лави, де тіла щільно притиснуті одне до одного. Так міркує у своїй розвідці "Маса і влада" Еліас Канетті. Маси здатні поставати стихійно, до того ж їм властиве неабияке прагнення зростати. Розсіюватися вони можуть так само раптово, як і виникати, у них постійно живе загрозливе передчуття розпаду. Кому ж не відома така важлива ознака останнього, як паніка? Хоча тоді ми маємо справу не з масою, а з індивідами, які намагаються відокремитися й утекти.

Волинь vs Катинь: разюча різниця між польськими символами

Катинь була відважним викликом сильній радянській чи потім російській владі. Волинь є спробою дошкульно вдарити слабшого сусіда, який воює з тим хто, нещодавно вважався головним ворогом Польщі. Катинь пробуджувала прагнення свободи, Волинь – ксенофобні настрої. Найразючіше різницю між символами Катинь і Волинь (в їхній етиці та естетиці) демонструють однойменні фільми Вайди і Смажовського. Перший трагічний, але світлий і життєствердний, показує негідників, але й героїв. Другий – похмурий, депресивний, злий і сповнений ненависті. Волинь витісняє із пам'яті польського суспільства Катинь, подається найстрашнішим злочином проти поляків саме тоді, коли в Росії не лише заперечують розстріл польських офіцерів, а реабілітують і реанімують комуністичний режим у цілому.

Тумани завтра плаватимуть Україною – синоптик

Грози – в липні, сніг – у січні, відлига – в березні, заморозки – у травні та вересні, а тумани виходять на атмосферну українську вершину саме в листопаді. Саме вони, тумани, і завтра плаватимуть Україною. І видимість знижуватимется вже не просто до 300-500 метрів, а до 50-ти, або й до – "затуманомнічогоневидно". Тому не забувайте вмикати фари, автомобілісти, велосипедисти, мотоциклісти та інші рухомі дорожні об'єкти. Пішоходи! Вмикайте особливу обережність. У Києві завтра хмарно, туман, невеликий дощ, вдень до +6+8 градусів. Вихідними – порівняно тепло та вогко. У неділю посилиться вітер.

UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости