Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 10 листопада

Польська "дипломатія" загнала себе у глухий кут. Що робити в цій ситуації українцям?

Щодо (неофційної) заборони в'їзду Володимирові В'ятровичу до Польщі. Посол України у Варшаві Дещиця сказав, що підтверджень цьому нема. Між "нема підтверджень" і "спростуванням" є певна різниця. Так от ця інформація польською стороною не спростована. Питання в іншому. Такі ігри – це повністю зруйнована довіра. Хтось мені скаже, як можна про щось домовлятися, коли нема довіри?! Є два форуми. Перший – Українсько-польський форум партнерства, у якому В'ятрович є одним з учасників. Тобто членам форуму сказали: ви на кордоні дізнаєтеся, кого з вас ми хочемо бачити у Варшаві. Яка буде реакція українськї частини форуму – хтось подумав у Варшаві?!

Україна прощається із совком

Я дуже тішуся з того, що нарешті живу в державі, де даті кривавого й бандитського більшовицького перевороту вже не надають виняткового значення. Після ленінопаду й усе ще не завершеної, але вже й наразі успішної декомунізації наша країна стала значно нормальнішою. Це моя приватна позиція, але я вважаю прибирання комуністичної символіки таким же природним і очевидним, як і правила особистої гігієни. Зрештою, в нас є своя революція та свій ювілей – у ці роки українці відзначають створення Першої Республіки. Чи йдеться про Центральну Раду й Грушевського, чи про Директорію Петлюри, чи про Гетьманат Скоропадського – все це лише різні форми існування України, української державності, тому ми маємо святкувати й пам’ятати про них. 

Сплячі тіні імперії на наших вулицях і в наших головах

Це я не до того, що треба все кидати й починати другу хвилю перейменувань (хоча рано чи пізно доведеться, і краще рано, ніж пізно). Для мене це так чи так ілюстрація стану наших мізків. Постколоніальні студії нині у світі є однією з найпоширеніших і модних тем гуманітарних досліджень. Проте на рідних теренах я не спостерігаю виразних її плодів. Понад те, ті інтелектуальні сміливці, які до неї підступаються, ризикують зіткнутися з нерозумінням і навіть осудом, мовляв, для інтелектуала це надто просте й популістське завдання, хай ото "стурбовані" копирсаються. Хоча стурбованість цілком виправдана. Бо що таке наслідки колоніального стану? Передусім розбещення другорядністю й свавіллям.

Коротка історія українського протестантизму

Ярослав Грицак

Більшість із нас, які народилися в СРСР, виростали майже в повному незнанні їхньої присутності тут. У сучасній Україні незнання зменшилося, але не зникло. А українці мали би знати протестантизм більше. Бо він в Україні є історичною релігією. Принаймні, не молодший за мою греко-католицьку церкву. Подібно до греко-католиків, "історичні" протестанти не сприйняли комунізму і є однією з найбільш патріотичних соціальних груп, особливо у східних областях. Україна не стала протестантською. Що, звісно, трохи шкода: протестантські країни відзначаються високим рівнем життя. Але Україна стала країною, де протестантам ведеться на загал добре. Знаю це з опитувань, а також із розмов із тими з них, хто переїхав із Росії в Україну.І це важливо. Бо протестанти – це золотий соціальний капітал.

Як розмовляти доброю українською мовою

Ніна Кур'ята цікавиться, як перекласти російське слово подвох. Подвох українською мовою каверза, підступ. Щоб розмовляти доброю українською мовою, потрібно читати видання, присвячені культурі мови, твори класиків української літератури, добрі переклади з инших мов, зокрема Миколи Лукаша, Григорія Кочура, Євгена Поповича, Ольги Сенюк тощо. Яка відмінність між словами акторка та актриса? Якому з них віддавати перевагу? Відмінности в значенні немає, але в словниках на першому місці стоїть акторка, то цьому слову й потрібно віддавати перевагу.

Українська розробка рятує життя на передовій. ФОТО

– Хірургічний рухомий комплекс на базі автомобіля "КрАЗ" – це українська розробка для надання кваліфікованої допомоги для наших воїнів, які отримали поранення під час ведення бойових дій у районі АТО, – розповів Олександр, координатор відділення підсилення медичних підрозділів військового мобільного госпіталю. – Це дуже зручна, комфортна машина, укомплектована якісним і необхідним обладнанням: безтіньовими лампами, функціональними хірургічним столом та підвісною стельовою консоллю, яка забезпечує економію місця та зручність роботи, анестезіологічним обладнанням, апаратами кардіомоніторингу, штучної вентиляції легень, подачі кисню та переливання крові.

Радить Андрухович: п'ять авторів, яких треба читати

50 років читання книжок – це, погодьтеся, не так вже й мало. Обмежитися при цьому всього лише п’ятьма улюбленими авторами означає таки справді обмежитися, рішуче й безжально. Як вийти з цієї халепи? Розподілити їх рівномірно в часі – по одному улюбленцеві на десятиріччя? Розглядати лише українських і дати собі спокій з усіма т. зв. вершинами світового письменства? Зосередитися винятково на ХІХ столітті з його високою класикою? Чи, може, винятково на ХХ-му з його революціями й переворотами, зокрема і в літературі? Або ось так, довго не думаючи: Шекспір, Данте, Рабле, Сервантес, Ґете? Може, махнути рукою на поетів і навіть не дивитися в їхній бік?