А якщо відверто… От як бути, народ?

Я ретельно перелопачую простір для своїх дітей у пошуках якісного українського, записую флешки в садочок, долучаюсь до створення, озвучення… Підтримую українське у міру сил і можливостей. Пояснюю дітям як це важливо і потрібно.

Намагаюсь ненав’язливо зростити в них зерно любові і поваги до рідного. Щоб був стержень. Щоб дитина не виросла вічним тєрпілою і прогинайлом під усіх навркуги. Щоб не виконувала все життя бажання інших – а мала свої бажання і ними жила. Щоб не просто не соромилась того, що вона Українець – а цим навіть гордилась! Бо впевнені в собі люди – успішні. Хіба це погано?

Читайте також: Гриневич про "мовну статтю": норма не зміниться, але висновки Венеційської комісії будуть враховані

…Та коли мої діти сідають дивитись «Голос діти» - я розумію, що усі мої зусилля, переконання і слова – просто легко демонстративно і публічно множаться на нуль! Просто все сиплеться як картковий будинок. Бо мої українські діти прекрасно розуміють, виходячи з цього шоу – татові слова, це мильна бульбашка. І насправді не важливо, чи виріс ти в україномовному Луцьку, чи Києві, чи Сімферополі  – щоб бути успішним треба говорити російською, співати російською і взагалі бути як тренер! Будь який з усіх 4-х! Це ж вони успішні – оцінюють УСІХ діточок України.

І я не можу це заборонити, у нас же демократія, правда ж? Усі діти це дивляться обговорюють … Вони цим живуть! І розумієте, що навіть уся Гуйловська стрілянина на сході по рівню зросійщення мозку української дитини і поруч не стоїть.

Ця какая разніца, яка чомусь ЗАВЖДИ ТОТАЛЬНО РОСІЙСЬКА просто реально нездоланна. Я, простий українець, для того щоб зробити своїх дітей українцями - не маю достатніх важелів впливу на своїх же дітей в цьому «українському» середовищі. Що робити, підкажіть?

Я бачу два шляхи лише. І обидва мене не влаштовують.

1. Гнути свою проукраїнську лінію далі. Але я лише ще більше ризикую бути неадекватом в очах своєї дитини. Нє в тємє і атсталим маральна. Я їй кажу одне – а ящик і відповідно оточення, що сидить на ящику невимушено, танцюючи і співаючи са звьоздамі переконливо переконуює моїх дітей у зворотньому. Я, людина, яка хоче виростити своїх дітей з любов’ю до Батьківщини – виходить неадекват…

Читайте також: "Тут пачті всє чітают і будут чітать на рузкам!". У Харківському медичному університеті першокурсника цькують за державну мову

2. Забити. І мої діти, як і мільйони інших українських дітей виростуть без любові до свого. І поповнять ряди тих, кому так удобней… - по крові українець, по міру в голові – рускій…

Чи може просто спробувати якось пояснити, що «Голос-діти» хоч і чудовий всесвітньо відомий проект, але в Україні, традиційно куплений і окупований черговими «Друзьямі Потапа», що живуть лише рускім міром і ним же маніпулюють?

Що по суті це лише жменька бізнесменів без правил, таких собі пающіхих містерів Секондів, які чхати хотіли на майбутнє цієї країни і взагалі на все, окрім грошей "здєсь і сєйчас"? І що вони – це не вся Україна?

Чи як у цій країні виростити людину з любов'ю в серці до своєї країни?..