5 грудня 1931 року народився письменник, один із найталановитіших майстрів української малої прози Григір Тютюнник.

Перше оповідання Григора побачило світ у 1961 році в московському журналы “Крестьянка”. Підписане було – “Григорий Тютюнник-Ташанский”. Ташань – назва річки, що протікала поблизу рідної для письменника Шилівки на Полтавщині. Спершу Григір писав російською. На українську перейшов під впливом старшого брата – теж письменника та теж лауреата Шевченківської премії, автора відомого роману “Вир” Григорія Тютюнника.

Читайте також: Про що просив Коперник перед смерттю

У братів були різні матері, але один батько. Григір згадує у книзі спогадів “Коріння” про ситуацію з майже однаковими іменами у двох братів. Старшого насправді звали Георгієм. Проте записувати ім’я послали діда. Той на радощах від появи внука дорогою хильнув зайвого й записав онука Григорієм. Помилку помітили вже тоді, коли Георгію-Григорію було 16, а в сім’ї підростав молодший син, теж Григір. 

Читайте також: Український подвиг у Чикаґо 1933 року

Коли старший Григорій друкував у журналі “Жовтень” свій роман, брати стрілися в Шилівці. Молодший Тютюнник саме захоплено читав Ремарка. Казав: “Ось так треба писати!”. Старший спочатку промовчав, а потім сумно запитав, махнувши в бік степу і довколишніх хуторів: “А про цих людей хто напише? Ремарк?”. Григору таки вдалося написати про “цих людей”.