MENU

Насильство в родині: Чи можна в Україні досягти справедливості?!

1482 0

Олена Слободянюк вже третій рік намагається повернути свою дитину, яку в неї фактично викрав колишній чоловік. І коли ми думаємо, що домашнє насильство буває лише в небгалогополучних сім’ях – це велика помилка. І ситуація з Оленою є тому красномовним доказом.

Спочатку були побої – такі факти зафіковані у ЄРДР. Дивним чином кримінальні справи спочатку закрились, а зараз знову відкриті три провадження, які об'єднанні одним. Сподіваюсь, слідчі оперативно зможуть довести їх до суду, ажде працюють над ними вже три роки.

Потім жах продовжився. Квартира, яка перебувала у власності Олени ще до одруження, була мало не єдиним шансом повернути дитину. Але зараз вона пішла з молотка, бо на неї наклали арешт через розписку, достовірність якої ще треба перевірити експертизою. Як результат, Олена вже 3 роки не бачить своєї маленької Насті та не приймає участь в її вихованні. Насправді, все просто – той, у кого гроші, хто сильніший, той і диктує умови. Такою є сумна реальність в нашій країні.

Читайте також: "Це занадто великий компроміс". Що не так у законі про запобігання та протидію домашньому насильству

На жаль, розрахунки колишнього чоловіка Олени справджуються. Органи опіки поводять себе щонайменше дивно й тримають його бік, але це питання наших наступних дій.

Один із районних судів, де розглядається справа по позбавлення Олени батьківських прав, обрав тактику затягування, яка грає на руку батька. В минулий понеділок була там присутньою як свідок, заздалегідь попередила про це, та мала намір давати свідчення як свідок результатів такої собі «любові» екс-чоловіка Олени. Та дарма – засідання затримали на півтори години, а наступне призначили аж на березень. 

Це цілковите знущання над матір’ю, над дитиною та над здоровим глуздом! Відбувається огидна імітація правосуддя, а усіх українців, здається, мають за дурнів. Бо хочуть переконати, що екс-чоловік одружений вчетверте, помічений в рукоприкладстві та економічному насильстві краще виховає доньку, ніж рідна матір. На його боці те саме злощасне «бабло», яке так добре змінює флюгер правосуддя.

Читайте також: Домашнє насильство: щороку в Україні від рук своїх партнерів гине 600 жінок

Якщо так триватиме й далі, то люди переконаються, що справедливості в Україні шукати годі. Про те, що буде потім - страшно навіть думати, але точно нічого доброго.

Справа Олени Слободянюк – це маркер, який визначить, чи може громадянин чесно відстояти свої права в суді. Поки перспективи песимістичні, але я сподіваюсь на широкий розголос у ЗМІ. Можливо, публічність, нарешті, поверне нашій Феміді пов’язку на очі та сумління її служителям.

Розраховую на підтримку журналістів, громадськості, політиків, небайдужих людей! Разом повернемо Олені рідну доньку та подаруємо їй надію на щастя!

Ірина СУСЛОВА


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости