Багато аналітиків, які пильно стежать за "саакашвіліадою", помітили, що риторика екс-президента Грузії в черговий раз різко змінилася.

Ні, він не забув повторювати магічне слово "Барига"! А ось про декількох людей, прізвища яких він повторював день у день аж до мітингу на Майдані 17 грудня, забув.

І якщо про те, що Михайло Саакашвілі під час свого виступу в неділю перестав лаяти президента Петра Порошенка написали багато ЗМІ, пов'язавши це з переговорами з владою, то зникнення прізвища Донгадзе в риториці екс-президента пройшла майже непоміченою.

А тим часом – це дуже важлива деталь, яка доводить версію про змову Саакашвілі з українською владою.

16 грудня в ефірі телеканалу News one Саакашвілі заявив, що готовий до переговорів з Порошенком.

"Це було б неправильно. Ми всі повинні дотримуватися одної сторони і про це говорити, в тому числі і з ним. Однак при цьому ми повинні домовитися не розривати країну", – заявив Саакашвілі.

Наступного дня, після хвилі обурення прихильників у соціальних мережах, він заявив, що не говорив цього і не збирався домовлятися з владою.

І якщо договірняк з Петром Олексійовичем можна назвати просто припущенням, то питання з Донгадзе настільки незручне для Михайла Саакашвілі, що відповідати на нього він категорично не бажає.

Більш того, він не повів своїх людей на акцію підтримки під СІЗО, де сидить його соратник, підозрюваний з ним по одній справі, а повів їх на штурм нікому не потрібного Жовтневого.

Звичайно, напад на нікому не потрібне концертне приміщення – це екшн, потрібний і самому Саакашвілі, і його активістам, яким просто нудно сидіти в наметах. А акція підтримки Северіона Донгадзе – всього лише черговий привід нагадати про справу з передачею грошей Курченко для підтримки протесту Саакашвілі.

Доказів того, що Донгадзе брав гроші у Курченко не для Саакашвілі, просто не існує. Саакашвілі це прекрасно розуміє і, не дивлячись на своє ораторське мистецтво під час годинного виступу на Майдані в неділю, він ні словом не обмовився про свого соратника.

Власне, Михайло Саакашвілі просто використовував земляка. І коли той попався на державній зраді, захищати його виявилося нікому. Про нього просто забули.

Хто дасть гарантію, що завтра Саакашвілі не забуде про інших своїх соратників, як тільки ті скомпрометують себе, або попадуться на темних справах, як це бувало не раз.