Сучасне державне управління має бути максимально відкритим, та слід шукати рішення не лише в собі. Про це в блозі НВ пише Ігор Корховий.

Україна та Словенія дуже схожі між собою. Дві колишні соціалістичні країни, які стикнулися із воєнними діями на своїй території тільки з різницею у 25 років.

Словенія успішно пройшла період політичної та економічної трансформації та стала членом ЄС у 2004 року. У 2015 році країна прийняла стратегію реформи державного управління на період до 2020 року. Результати в цьому напрямі  доволі істотні, а причини успіху можуть допомогти нам зрозуміти шляхи побудови спроможної державної служби.

Читайте також: У Європі говорять про нову модель відносин ЄС із Україною й Туреччиною

Перша причину успіху, на яку хотілося б відразу звернути увагу, це зміна смислового навантаження, яке державні службовці вкладають у поняття  «державного управління» — відхід від орієнтації на процесах і концентрація на  задоволенні потреб громадян. Тому, єдиний портал онлайн послуг максимально адаптивний для всіх верств населення. Велика увага приділена блоку інклюзивності, передбачені функціональні можливості для багатьох категорій громадян з фізичними вадами отримати необхідну послугу.

Друга причина успіху – це ставка на комунікації. В усіх проявах. На всіх рівнях. Самі словенці стверджують, що якісні комунікації із усіма зацікавленими сторонами  — основа вироблення європейської політики. Тому міністерства намагаються максимально залучати всіх до обговорення власник пропозицій, ідей, і знаходити максимально прийнятне рішення.

Третє — це максимальне впровадження найкращих практик в різних сферах управління за принципом «чужого найкращого навчайтесь». Слід відмітити, що розробка законодавчих актів відбувається в основному за допомогою інструментів «кращого регулювання». Величезна увага приділяється оцінці впливу нормативних актів на малий та середній бізнес, можливість створення додаткових адміністративних навантажень на пересічних громадян.

Читайте також: Британський відчай може розвіяти світло з України

Четверте, це орієнтація на використання ІТ-технологій в державному управлінні. Оновленням, стандартизацією інформаційних рішень для всіх органів займається цілий директорат Міністерства державного управління Словенії (це близько 200 чоловік). Тому такі поняття як «хмарні технології», «big data» уже стали постійно вживаними серед державних службовців. Впровадження ІТ-рішень дозволило Словенії запровадити систему інформатизації субсидій населенню, що знизило видатки з бюджету. Приємно вразило, що словенський бізнес починає звертатись до державного сектору з проханням поділитись інформаційними рішеннями.

Остання, п’ята, причину успіху – це орієнтація на проектний підхід до виконання завдань. Крім результативності, це значно підвищило внутрішні комунікації, ефективність використання ресурсів та відкритість самої державної служби.

Як показує досвід Словенії, сучасне державне управління має бути максимально відкритим і підзвітним та шукати рішення не лише в собі, а постійно оглядатись навколо. «Бо все що придумано до нас – придумано для нас».