Ми опинилися в ситуації, коли законослухняному громадянину, який бажає щось заробити, не залишається нічого іншого, як вкладати в іноземні активи. Про це у своєму блогі на сайті "Новое время" пише викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан.

Якимось чином слов'янська літературна, політична і громадянська традиції склалися так, що думається, твориться і переживається про долю Батьківщини найкраще з-за кордону. Горький творив «у засланні» на Капрі, Гоголь писав свої епічні «Мертві Душі» в Римі, Ленін закладав фундамент грандіозного перевороту в Цюріху і навіть великий Кобзар був написаний за межами України. Тенденція зберігається й донині – багато сучасних «агентів змін», такі собі Добчинський і Бобчинський нового часу, теж вважають за краще переживати про майбутнє країни зовсім не за місцем прописки, а з комфорту і млості європейських або американських міст.

Читайте також: Дальнейшего ослабления гривны не избежать – эксперт

Схоже, що й в української інвестиційної традиції той же шлях. Ми опинилися в ситуації, коли законослухняному громадянину, який бажає щось заробити, не залишається нічого іншого, як вкладати в іноземні активи.

У всякому разі, в минулому році ті, хто не полінувався і знайшов спосіб інвестувати в західні ринки, були винагороджені сповна. Американський ринок акцій виріс на 19.4%. Хто ризикнув, вклавши в компанії з сектора інформаційних технологій, заробили, в середньому, майже 40%. Більш того, оптимізм не вичерпався й у новому році – за перший тиждень індекс S&P 500 виріс ще на 2.6%.

На жаль, більшість з тих, хто обмежився інвестиціями всередині країни, виявилися менш щасливими:

– Зберігання доларів під матрацом, безумовно, не перестало бути актуальним фінансовим інструментом для заможних українців, але, напевно, стало менш прибутковим – всього лише 2.4% за рік. Все це завдяки міні гривні. У минулому році національна валюта встояла! Трохи перефразуючи бравого солдата Швейка можна сказати, що гривня була міцна, як ніколи, хоча над батьківщиною й збиралися хмари.

– Ті, хто вірив у силу національної валюти і мав достатню відвагу, щоб інвестувати в гривні на тривалий термін, заробили в минулому році близько 15%, поклавши гроші на депозит.

– Кількість нерухомих метрів в країні неухильно і безконтрольно росла. Відповідно, згідно із законами попиту та пропозиції, ціна на них продовжувала падати – 2.8% за рік.

– Космічне зростання продемонструвала українська біржа. Індекс, складений з чотирьох застарілих підприємств і одного банку, виріс на 69,6%. Ось тільки боюся, що ризик у такій інвестиції теж космічний, до пари біткоіну. Адже, коли почне падати, то за існуючих обсягів торгів навряд чи вам вдасться щось продати за нормальною ціною. Навіть в «золоті» роки українського фондового ринку історія була точно такою ж – легко купити і неможливо позбутися.

Читайте також:  Валютный курс может взлететь до 50 грн за долл, если власть не выполнит требования МВФ

Що ж нас, індивідуальних інвесторів, чекає в 2018 році? На мій погляд, відповідь проста – нинішній стан економіки і той факт, що на наступних президентських виборах, схоже, доведеться вибирати з Гаранта, Берегині й Радикала, робить міркування про інвестиції в Україну практично безглуздими.

Можна, звичайно, знову патріотично довіритися гривневому депозиту в українському банку або ОВДП в національній валюті. Але, є нюанси. На жаль, стабільність гривні вельми оманлива. Адже базується вона лише на обмежених ресурсах відсталої економіки, повністю залежної від коливань світових цін на сировину, і геополітичної необхідності для сильних держав її рятувати. Цілком очевидно, що в 2018-му ніякі масштабні реформи ніхто проводити не буде. Все зведеться до політичних спекуляцій і шантажу. Інвестиція в гривневі інструменти – це, фактично, ставка на здатність українських чиновників отримати черговий транш. Розжалобимо МВФ – врятуємо гривню, не вийде – будемо девальвувати. Вельми ризикована гра!

Про перспективи матраців, нерухомості і української біржі навіть говорити не хочеться. Хоча, друг-матрац – це, як і раніше, варіант, я б його повністю з рахунків не списував.

Тож, методом виключення доходимо простого висновку – краще всього скористатися дарованим НБУ правом і вкласти гроші в міжнародні ринки цінних паперів. Тим більше, прогнози щодо перспектив Європи і Америки в 2018 році досить оптимістичні. Нехай не 20%, як в цьому році, але й 15%, як пророкують деякі великі інвестиційні банки, нас би теж цілком влаштували. Чи збудуться прогнози чи ні – побачимо. У будь-якому випадку, не сумніваюся, що гроші за кордоном, грамотно інвестовані в цінні папери, в довгостроковій перспективі дозволять вам непогано заробити і, звичайно ж, дадуть сил і оптимізму пережити майбутню передвиборну кампанію, вислухати нездійсненні обіцянки українських політиків і поглянути в майбутнє з більшою упевненістю.