Що спільного між рекламою "Мегафон" у РФ і мультфільмом, який фінансується з бюджету України за підтримки Держкіно України?

Ну звісно ж, псевдоукраїнський гурт "Время и Стекло". Кому ж іще довірити озвучувати "укрАінскую" екранізацію поеми Пушкіна "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" і стати голосами княжої доньки та її Руслана?

Люди, я вас дуже прошу – не ходіть у кінотеатри на "Викрадену принцесу". Продемонструйте Держкіно, що маєте гідність і що ви проти того, щоб за гроші з бюджету України допомагали РФ поширювати "рускій мір".

12-15 вересня 2016 року Держкіно провело пітчинґ і вирішило надати студії Анімаград (FilmUA) гроші на створення мультфільму "Викрадена принцеса". На відеозаписі з пітчинґу чуємо імена головних героїв і бачимо, що головує на засіданні Пилип Іллєнко.

Читайте також: Чортик з табакерки: як підробки з-за "поребрика" стають "українськими фільмами"

22 вересня 2016 року я написала відкритий лист до Держкіно щодо "Викраденої принцеси" і "Мавки. Лісової пісні", який підписали сотні громадян України.

Цитата з листа: "Викрадена принцеса" – це проект студії Animagrad, який ще рік тому мав назву "Руслан і Людмила", презентувався як екранізація твору О. Пушкіна й на сайті анімаційної студії його представляла афіша в російському стилі (копію афіши додаю в альбомі). А вже сьогодні він змінив назву на "Викрадену принцесу" й виграв фінансування не від Госкино РФ, а від Держкіно України.

При цьому на сайті студії Animagrad проект і далі називається "Руслан і Людмила" на фоні оновленої афіши та зберігає в анотації імена головних героїв: Руслан, Людмила, Чорномор, князь Володимир.

Водночас на сайті студії FilmUA імена героїв з анотації прибрали, намагаючись зробити так, щоб зв’язок із твором культового російського письменика не зразу кидався в очі.

Повну еволюцію цього проекту від "Руслана й Людмили" до "Викраденої принцеси" можна простежити за скриншотами із сайтів кіностудій та вікіпедії, які я зібрала в цьому альбомі.

Зважаючи на те, що в Україні не вистачає грошей на екранізацію творів культових українських письменників, вважаю неприпустимим витрачати гроші українських платників податків на екранізацію творів російських письменників. Окрім цього, вважаю неприпустимим продовжувати виробляти культурний продукт, який допомагатиме Російській Федерації підтримувати міф, згідно з яким українці й росіяни – "одін народ". А казка Пушкіна, в якій князь Володимир став російським персонажем, працює саме в цьому напрямку".

6 грудня 2016 року, незважаючи на цей лист, Державне агенство України з питань кіно підписало контакт з анімаційною студією на зйомки "Викраденої принцеси". Контракт стандартний, у ньому немає і слова, щоб зробити цей мультфільм на користь України. Повний текст контракту – за посиланням.

У лютому 2017 року Пилип Іллєнко в одному з коментарів запевняв, що "Викрадена принцеса" – це не екранізація Пушкіна. Хоча імена головних героїв він чудово чув іще під час пітчинґу в Держкіно. Відповідь в коментарях до цього допису.

Читайте також: Стартують зйомки фільму про журналіста, який прорвав сталінську інформаційну блокаду Голодомору

Для уникнення популяризації одного зі стовпів "руского міра" адекватним і логічним з боку Державного агенства України з питань кіно було би прописати в контракті з "Анімаград" (FilmUA) на фінансування "Викраденої принцеси", щоб вони не використовували імен Руслан, Людмила, Чорномор, і що "національний фільм має популяризувати в світі Україну, українських героїв  та українську культуру, не використовувати сюжетів і сцен, які можуть спрацювати на користь російської пропаганди, сприйматися в світі, як російські, поширювати міфи про "одін народ", "князь Володимир – Росію хрестив", "Київ – мать гарадов рускіх" і затягувати Україну в спільний простір з РФ".

Для мультфільму "Викрадена принцеса" можна було легко уникнути популяризації творчості імперця Пушкіна. Для цього достатньо було б поміняти імена головних героїв, не використовувати у ЗМІ слів про те, що це екранізація поеми Пушкіна і зняти мультфільм, який би популяризував у світі Україну та її історію, а не привертав інтерес до творчості Пушкіна, який написав свою проему в поміч Карамзінові для поширення міфу про "одін народ".

Але Держкіно та його голова Пилип Іллєнко воліли просто сказати, що "Викрадена принцеса" – це не екранізація Пушкіна. 

Про першоджерело

Поему "Руслан і Людмила" Пушкін написав у 1818-1820 роках, щоб допомогти Карамзінові будувати історичний міф про походження Московії від Русі та втягнути Київ у культурно-історичний простір Російської імперії. У той час багато поетів і письменників працювали на легітімізацію цього міфу. Безпосереднім стимулом до початку роботи над поемою став вихід у лютому 1818 року перших томів "Історії держави російської" Карамзіна, звідки Пушкін запозичив багато подробиць і імена трьох суперників Руслана (Рагдай, Ратмір і Фарлаф). Сам Карамзін у 1794 році написав казку "Ілля Муромець", а Микола Радіщев у 1801 році – поему "Альоша Попович". 

Звідтоді й донині Російська Федерація експлуатує тему Київської Русі іта богатирів для вкорінення в головах росіян, українців і білорусів міфу про спільне походження, про "одін народ", заради утримання України та Білорусі в зоні свого впливу, а також поширює цей міф за кордоном для легітімізації своїх територіальних претензій на українські території в очах світової спільноти.

Цікавим також буде те, що в англомовній версії мультфільму ім’я Руслан транслітерується як Ruslan і майже повністю повторює написання слова "Росія" фризькою – Ruslân, нідердандською – Rusland, данською – Rusland, німецькою – Russland, угорською – Rússland, норвезькою – Russland і шведською – Ryssland. Тому в багатьох іноземців таке ім’я викликатиме асоціації з Російською Федерацією.

Також я не здивуюся, якщо до прем'єрного показу мультфільму в продаж запустять серію іграшок Ruslan. Я б на місці росіян саме так і зробила. І буде Ruslan популяризувати РФ за кордоном разом із Машею і Мішею, які там уже широко продаються.