MENU

"Кремлівська доповідь" – удар, наслідки якого не забаряться

4184 0

Судячи з того, що в російській пресі закликають громадян ставитися до "Кремлівської доповіді" спокійно та не панікувати, саме цей стан охоплює  великі прошарки не лише олігархів, але й узагалі більш-менш серйозних бізнесменів.

Власне сама доповідь не про санкції. У ній має бути список не лише ближніх і далеких друзів Путіна з їхніми дружинами, дітьми, братами й іншими родичами, але й узагалі тих, хто веде свій бізнес із державними структурами й особливо з військово-промисловим комплексом. Теоретично тим, хто займається звичайним бізнесом, боятися нічого.

Уся біда російського бізнесу в тому, що не вести справ із державою просто неможливо, тому будь-який бізнесмен і його підприємство можуть опинитися у списку доповіді.

Друга вкрай неприємна ситуація для можливих фігурантів списку в тому, що в доповіді є секретна частина. Але сам список, що нараховує 210 осіб, опублікований. До нього ввійшли всі міністри, а також і прем'єр-міністр, що є відносно новим явищем.

У списку є 100 осіб найбагатших російських бізнесменів, і він практично повністю збігається з останнім переліком журналу Forbes.

Секретна частина доповіді вводить його фігурантів у стан повної невизначеності. Незрозумілі критерії, за якими когось увели до списку, а когось, зокрема, керівників Росавіації та Роскомнагляду, до нього не залучили. Ще більш не зрозуміло, за якими критеріями та коли зі списку можуть усунути.

Сама доповідь безпосередньо санкцій не стосується. Правильно сказав посол США в Москві Джон Гантсман, що причетність до доповіді не означає автоматичного введення санкцій як персональних, так і ділових. Проте тут є одна особливість. Конгрес знайомлять із двома доповідями. Перша – про посадових осіб і бізнесменів, близьких до президента Путіна, й "напівдержавні компанії", що мають тісні зв'язки з властями. Друга – про доцільність розширення економічних санкцій щодо Росії.

У Росії основну увагу приділяють саме першій доповіді. При цьому багато міркувань про те, яке право має американська влада карати російських громадян і компанії. Так от, ні про які покарання в доповіді не йдеться. Просто до відома американських компаній і банків доводиться той факт, що з такими-то російськими потенційними контрагентами мати справу заборонено. Якщо порушите, то платитиме такі штрафи, що малими не видадуться. Можливий і дещо інший варіант.

Читайте також: Нестрашні сьогодні, але жахливі у перспективі: як санкції б'ють по Росії

Адам Сміт, вашингтонський юрист і колишній радник Міністерства фінансів США із санкцій, сказав а інтерв'ю The New York Times, що "одне – сказати банкам, що такий-то підлягає санкціям. І зовсім інше – висловитися так: "Ця людина в списку. Думайте самі, що з цим робити".

Далі все це стосується фірм із третіх країн. Пояснімо на прикладі.

Ось німецька фірма Siemens, попри скандал із постачаннями її турбін до Криму, продовжує зв'язки з російськими партнерами. Мають повне право, оскільки енергетичне устаткування не перебуває під санкціями. Але якщо Siemens матиме справу з російською компанією "Силові машини", на яку накладені санкції, то для німецької фірми буде закритий американський ринок. Ось нехай і думають, що для них важливіше та перспективніше. Думаю, що відповідь очевидна.

До речі, для "Силових машин" настають неспокійні часи. Понад 70% вироблюваного компанією устаткування поставляється на експорт до країн Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Європи, СНД. Зазвичай це установки для великих електростанцій, у будівництві яких тою чи іншою мірою бере участь держава. Внесення до списку санкцій означає, що партнери шукатимуть привід анулювати угоду на постачання і, зрозуміло, не укладати нових контрактів. Ринок дуже конкурентний, і російську компанію на ньому є кому замінити.

Не менше проблем і з постачаннями російської зброї на експорт. Провідні компанії оборонного комплексу, зокрема авіаційні, вже у списку санкцій. Укладені контракти виконуватимуться, але з підписанням нових уже є проблеми. Принаймні Індія переходить на американську зброю.

Державний департамент уже оголосив, що Вашингтон може вводити санкції проти юридичних або фізичних осіб "за значні транзакції з організаціями з російського оборонного або розвідувального сектора". Представник Держдепартаменту також повідомила, що вся істотна додаткова інформація "міститься в секретній доповіді", яку вони "направили Конгресові". Іншими словами, процес тиску й обмеження експортних постачань російського озброєння розпочався й набирає обертів.

Це удар не сьогоднішнього дня, але його наслідки позначаться в найближчому майбутньому. Експорт озброєнь, разом із вуглеводнями, складають основні статті російського експорту та джерела валюти. До того ж постачання зброї має великий політичний складник. Отже, введені санкції можна вважати багатокомпонентними. Вони матимуть не лише зовнішню, але й внутрішньоросійську складову. Зменшення зовнішніх постачань важко позначиться на російському оборонному комплексі, оскільки зменшення експорту призведе до зменшення завантаження підприємств, насамперед в  авіаційній галузі. Відповідно, скорочення персоналу й інші соціальні наслідки.

Далі. Будь-який банк у будь-якій країні, що проводить операції в доларах, а таких більшість, тричі подумає про те, чи варто взагалі мати справу з російським клієнтом, оскільки клопоту потім з американським Мінфіном буде хтозна-скільки. Іншими словами, російський бізнес стає токсичним, звідси серйозні наслідки від доповіді.

У Москві довго не вірили, що таке взагалі може бути, вважали за можливе відкупитися, переносячи російські реалії на американські умови. Й ось тепер настає прозріння і розуміння того, що жарти закінчилися, й навіть китайські, а тим паче тайванські, гонконзькі або сінгапурські банки не захочуть давати кредити російським компаніям. І так за всіма напрямками бізнесу. Потім настає черга облігацій та інших цінних паперів російських фінансових структур. Проста думка: навіщо їх купувати, якщо із ними будуть проблеми. Поки в Москві  цим нехтують, але, очевидно, дарма.

Друга доповідь є наслідком першої. Її фігуранти можуть легко перекочувати в другу, й тоді весь комплекс заборонних заходів б'є по них. І тоді вже заборони стають прямими.

Читайте також: The Washington Post: Дивні відмовки Трампа щодо стримування санкцій

Здавалося, що санкції або підготовка до них доведені до достатньої глибини й охоплення. Виявляється, що це ніякий не кінець і навіть не кінець початку. Дія продовжується й набуває нової динаміки.

Ще перша та друга доповіді не надійшли до Конгресу, а сенатор-республіканець Марко Рубіо та його колега-демократ Кріс Ван Голлен подали законопроект "Захист виборів від погроз шляхом позначення червоних ліній" (DETER, абревіатура збігається зі словом відлякувати). Він містить список штрафних заходів проти будь-якої країни, яка спробує втрутитись у вибори США. Причому один із розділів закону стосується безпосередньо Росії, де йдеться про загрозу розширити список обмежень проти неї.

Мета DETER – захистити "кандидатів на американських виборах, політичні кампанії та виборчу інфраструктуру" від іноземного впливу, стверджують Рубіо та Ван Голлен. Вони переконані, що після виборів 2016 року, на яких Росія "використовувала соцмережі для обману виборців" і "зламала структури політичних кампаній і регіональних виборчих центрів", США повинні вжити всіх заходів для відбиття подібних атак у майбутньому. У газеті The Washington Post сенатори зауважили, що "немає причин вважати, що те втручання в наші вибори є одиничним інцидентом. Щиро кажучи, ми чекаємо, що ризики схожих загроз найближчими роками лише зростатимуть". Звичайно, законопроект не остаточний, і до нього вноситимуться зміни. Проте певний тренд  наявний.

Потрібно чітко уявляти, що антиросійська спрямованість американських законодавців, яка все посилюється, має великий внутрішньополітичний складник. Законодавці з обох партій прагнуть максимально звузити можливість маневру адміністрації та самого президента Трампа у провадженні політики щодо Росії. На законодавчому рівні його відверто змушують уживати все жорсткіших заходів проти Москви.

Хоча їхня дієвість не викликає сумнівів, основні дискусії у Вашингтоні зосереджені на обсязі та глибині санкцій. В Америці багато хто не хотів би заганяти Путіна й Ко в глуху безвихідь, аби не викликати рефлекторних і непередбачуваних дій.

Але вже можна говорити про те, що зустріч Волкера й Суркова пройшла в абсолютно іншій обстановці. Якщо раніше Москва твердо стояла на своєму й не хотіла поступитися навіть на міліметр, то тепер позначилося просування в гуманітарних питаннях. До міжнародного хулігана Путіна нарешті дійшло, що йому приготували відплату, й кожен новий удар буде все боліснішим.

До виборів у Росії нічого не зміниться, якісь рухи почнуться після них, імовірно, у травні. Є підстави вважати, що істотних змін на Донбасі слід чекати восени.

І це прямий результат "Кремлівської доповіді". Для нас же не менш важливо, що в неї будуть продовження. Москву довго таким чином триматимуть, як кажуть, у тонусі.

Юрій РАЙХЕЛЬ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости