В шоу- і кіно-бізнесі будь-якої сильної держави світу, яка воювала з фашистською Німеччиною, ніколи не з’являлися персони, які під час Другої світової війни воліли б виступати перед публікою Берліна, а в нас – такі не злазять з екранів телебачення та радіоефірів. Не дивно, адже в тому й полягає специфіка нинішньої гібридної війни Росії проти України, що вони прекрасно знають прогалини нашого законодавства, а також як і чим впливати на співочу українську ментальність, роблять це давно різним методами і вправно використовує шоу-бізнес як агентів впливу, щоб пом’якшувати настрої й без того толерантного українського суспільства і викликати до держави-агресора почуття симпатії. Результатом гастрольно-культурної окупації Криму стала його наступна анексія, хто частіше гастролював у нині окупованому Донецьку та Луганську відомо теж.

Читайте також: Творчества тех, кто поддерживает Путина, для меня не существует

Напередодні вручення премії YUNA прогресивна українська громадськість і шоу-біз нарешті побачили законопроект, ініційований віце-прем’єром В’ячеславом Кириленко, який дає відповіді на численні моральні питання, що виникли після анексії Криму, щодо офіційного державного ставлення до артистів, що гастролюють у РФ і ОТ.

Українська мова вправі збагатитися на 2 нових слова – "рфіот" і "рфіоти". Скарбничка Збройних Сил України матиме нове "ноу-хау" зі збору коштів на свої потреби. Зникнутьбезлад і протесні акції на українському гастрольному ринку, який натомість отримує чіткі регламентовані правила. В цій суспільній царині зникає лицемірство й з’являється справжня гідність Майдану і культуркампфу. Відтепер цим офіційно опікується СБУ по повній програмі. Подивимось, чи захоче телеканал "Інтер" травмувати новорічний (чи будь який інший) ефір свого глядача титрами "гастролює в країні-агресорі" на піснях або 1+1 на "Голосі країни" чи "Голос. Діти", і як багато в рейтингах виграють усі канали, орієнтовані на патріотичні вподобання. Той же М2. Те саме стосуватиметься й радіоефіру.

Читайте также: Феномен Олега Винника очень показателен для Украины

Це приголомшливий другий* нокдаун головному полководцю гібридної війни Кремля й куратору російського шоу-бізнеса Владиславу Суркову: Закон про рфіотів ставить витончену, глибоко продуману ешелоновану оборону в системі громадянських цінностей українського суспільства. Навіть попри м’якість запропонованих покарань і відсутності в законі кримінальної відповідальності. Тепер навіть білорусам гастролювати в окупованому Криму – зась! Якщо, звісна річ, хочеться спокійно гастролювати Україною, бо інакше автоматично потрапляєш у відповідні списки СБУ, що додає чималого клопоту при організації концертної діяльності в Україні й у промо.

Звісно, такому закону варто було б народитися ще у травні 2014, після початку боїв за Донецький аеропорт, одразу після двох грамофонів Лорак і знятих штанів Потапа у Кремлі – і тоді б не було кривавих подій "Ібіци", безладів біля Палацу "Україна" та численних протесних акцій, що порушували концертний кайф українського глядача, який сплатив свої чесно зароблені гроші за квиток і має право на позитив. Але, з іншого боку, тоді б ми жили не в Україні. Запізно родитися не буває ніколи. Варто зауважити й інше. З ключових питань, які є кров для шоу-бізнеса, в цій парламентській сесії з боями прийняли тільки закон про квоти. Закон Княжицького про захист гастрольного ринку був ганебно провалений, Закон про Роялті все ще ніяк не внесуть на розгляд навіть попри заяву з цього приводу Трампа (?!) ще в грудні 2017, а Закон про спонсорство й меценатство взагалі ще не вийшов на старт – настільки багато всього важливого треба розглянути депутатам, процес розгляду будь-якого закону не відбувається так швидко, і це об’єктивна реальність, з якою, подобається це комусь, чи ні, треба рахуватися, якщо дійсно хочеться змін. Тож поява Закону про рфіотів від основного владного гравця – важливий й обнадійливий знак для суспільства. Є люди, яким не байдужа суспільна мораль, які готові йти на непопулярні речі й боротися за "чисті очі" нового українського суспільства та чути патріотів. Нарешті держава визнає правильність їх позицій, називає речі своїми іменами й офіційно забороняє гастролі в окупованому Криму, караючи порушення закону штрафом.

Читайте також: Артисти і їх сім'ї хочуть жити і їсти, а в Україні такі злидні, що не дуже заробиш

Владу Троїцькому, який порівнював обов’язкові титри чи радіо оголошення "гастролює в державі агресорі" з нашитими зірками Давида під час Другої Світової Війни, варто було б згадати, як з жінками-коллаборантками вчиняли після окупації у Франції, де останнім часом гастролюють його групи, і не порівнювати Голокост єврейського народу із вкрай необхідною суспільною гігієною в часи гібридної війни, коли руки ворога тягнуться до горла української державності й використовують шоу-бізнес для пропаганди ідей "русского мира".

Попри те, що до підготовки Закону про рфіотів були залучені чи не всі інтелектуально-знакові патріотичні середовища столиці, наполеглива 4-річна праця яких тепер має бути врахованою всіма відповідними органами, мені видаються вкрай м’якими штрафи. Принаймні до кінця великого обговорення цього законопроекту на Обоз ТВ за день до премії YUNA, усі номінанти якої можуть підтвердити, що $ 10000 (розмір штрафу, приміром, для Ані Лорак за концерти в РФ і ОТ) -не така вже й велика сума для російського шоу-бізу, тим більше після американських санкцій. Її менеджмент легко приплюсує цю суму до свого гонорару, і в РФ всі це зрозуміють. Інша річ, що тепер багаті росіяни принаймні знатимуть, що гастрольний збір із рфіотів стане новим дроном на службі ЗСУ чи новими снайперськими гвинтівками заводу "Маяк". Упс…

Читайте також: Що робити з артистами, які гастролюють в Росії

Втім, наразі маю застерігти від зайвих ілюзій, що оскільки законопроект написаний – то вже перемога. Ні. Це тільки перший важкий крок на шляху до неї. Історія українського парламентаризма свідчить, що в ВРУ є кому цей закон технічно провалити, як сталося із гастрольним законом парламентського важковаговика Миколи Княжицького і як це ставалося кожного разу за всі роки незалежності, коли щось стосувалося розвитку індустрії шоу-бізнеса. Та разом з тим, це той випадок, коли й інтелектуальне патріотичне суспільство нарешті має привід для своєї, особливу насолоду від витонченого хука Кириленка і нокдауна Суркова. Куратору російського шоу-бізу вочевидь є над чим подумати, коли йому перекладуть повністю текст ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про особливості провадження гастрольно-концертної діяльності особами, які беруть участь у видовищних заходах на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України".

P.S. *Першим нокдауном В’ячеслава Кириленка був Закон України про квоти.