MENU

Корупційні злочини? До підсудності іноземних судів!

8679 0

4 грудня того року Солом’янський райсуд м. Києва відхилив скромне клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про відсторонення заступника міністра оборони І. Павловського від посади на час слідства. Позаяк його підозрюють у розтраті 149 млн грн.

29 січня цього року суд аналогічно відмовив САП щодо голови Державної аудиторської служби Л. Гаврилової, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Що логічно: де ж і бути підозрілим посадовцям у наскрізь корумпованій державі? Звісно, у м’яких кріслах. Не на шконці ж паритись.

Жоден маяк не освітлює вхід у гавань яскравіше, як подібні судові рішення – корупційний фарватер: красти подано. Такі реалії.

Є й міфи.

Чотири міфи про корупцію

Міф перший: незугарна влада нездарно бореться з корупцією.

За владу образливо. Трапляються там і безпорадні (як-от третій президент), та не така вона ялова, аби понад чверть сторіччя щось нищити, а воно зростає. Як свиняча відбивна, чим сильніше молотиш – тим пишніша.

Тривалість, всеосяжність і всепроникність корупції такі, що сумніву не місце: влада системно, послідовно, свідомо корупцію насаджує. Навіть чотири роки влади цих з надлишком, щоб земля під корупціонерами запалала і розверзлась. Натомість вона пишно квітує і рясно плодоносить.

Міф другий: влада корупцію очолює. Мовби попереду з розвіяним стягом над шикарним капотом рулять можновладці, а далі пилить сіренький обоз поза владних.

Насправді й на чолі, й усередині, й у кінці корупційної валки – влада, влада, влада. Інші у корупційному кориті не копирсаються. Суб’єктивна сторона корупційних діянь (ч.5 ст.216 КПК) така, що вчиняти їх може тільки представник влади. Такі вже прилади дзеркала: як загляне туди корупціонер, то звідти вигляне начальник.

Міф третій: корупцію здолає новітня система антикорупційних органів. Маємо НАБУ, САП, НАЗК і … розквіт корупції. Врізали їй носом по кулаку!

Читайте також: Віват, грантоїди! А з віватом грантодавцям зачекаємо

 Ще й кишеньковий пилосос увімкнули, кишені платників податків очищати. Ось як жирують у НАЗК, у САП, у НАБУ. За таку роботу (скандалів пітьма, результатів – катма) така платня – різновид корупції, неправомірної вигоди. А що багаті не беруть хабарів – четвертий міф: вони здебільшого не беруть хабарів дрібних.

Наразі ладять чергову контору – антикорупційний суд. Безнадійну, доки влада корупцію не поборює, а насаджує. А далі, після неминучого облому антисуду, ще щось утнуть. І так до несхочу: лоходром не має огорожі.

Антисуд, або Форель у болоті

Наразі зареєстровано п’ять альтернативних законопроектів про Вищий антикорупційний суд. Не скажу, що президентський, №7440 від 22.12.2017, кращий (принаймні висновок Головного науково-експертного управління: "повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання"), але він фаворит, ще й розкриває задум влади.

Передбачливо пропонується утворити не систему антикорупційних судів, а лише один – Вищий антикорупційний. Бо й того не завантажити, хоч згідно зі ст.1 він "здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій" . А все тому, що корупційних справ у судах обмаль, судове переслідування корупції ніяке. Ловити, так щоб не спіймати, впіймали – щоб не посадити.

Читайте також: Парламентарний карнавал під акомпанемент війни

Порівняйте з розгалуженими системами інших спеціалізованих судів: адміністративних та господарських.

Наступні сюжети призначені спочатку затягнути прийняття закону, а потім – створення суду. А як поталанить, то й зашморг на ньому.

Ст. 7 визначає "додаткові спеціальні вимоги до суддів". Нащо ж додаткові, після оспіваної президентської конституційної судової реформи і нового закону "Про судоустрій і статус суддів"? Не надто цінить гарант власні реформістські витвори. І недарма, коли головним їх результатом є потреба у новій реформі.

І хтось ще сподівається, ніби у цьому затхлому болоті постане білий і пухнастий Антикорупційний суд без страху і докору? Що в болоті плодитимуться не жаби й пуголовки, а джерельна форель. Як дуримо себе самі, тоді й дурити нас не треба.

Колоритні і спецвимоги: суддя має бути не молодшим тридцяти п’яти років. Олександр Македонський і Христос, за земного життя, бач, віком не вийшли.

Потрібен і "значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією". Є й інші обмеження, цікаві й суперечливі: дискусію затягти, вічне доопрацювання затіяти. На кшталт вічнобуду з недоторканністю.

У конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду (ст.8) українська Громадська рада доброчесності замінюється Громадською радою міжнародних експертів. Писано проект українською, проте з сильним іноземним акцентом.

Тоді вже будемо послідовними.

Судові мантії – іноземцям

На початку статті наведено типові приклади корупціогенної поблажливості нашої Феміди. Далі – президентський законопроект: помісь низькопоклонства перед іноземщиною і присуду власній судовій реформі.

На тлі громадської недовіри до наших судів, на відміну від судів іноземних. Ось чергова симпатична звістка з-за океану: Окружний суд США у Північному окрузі штату Іллінойс (недалеко від Ukrainian Village), присудив багатомільйонну компенсацію сім’ям жертв боїнга MH17, збитого росіянами.

З усього того логічно: передати наших корупціонерів їхнім судам – американським, англійським, ЄСівським. Хоч китайським, де корупціонерів дуже не жалують.

Ярослава Мудрого з його Руською правдою нам не оживити, сучасне правосуддя в нокауті, тож більш реалістичної пропозиції, ніж запропонована фантазія, годі й шукати.

Борис БЕСПАЛИЙ для UAINFO


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости