MENU

Журналіст: Вся історія з Саакашвілі – це історія навіженства і неповаги до закону

2869 0

Вся історія із появою колишнього грузинського президента в Україні до його депортації з нашої країни – це історія навіженства і неповаги до закону

Саакашвілі з'явився тут уже після закінчення своєї політичної кар'єри. Українців переконували в його реформаторських заслугах. Питання про те, чому успішний реформатор повинен був залишати свою країну і ховається від грузинського правосуддя, завжди залишався за дужками.

У Саакашвілі була проста відповідь на це питання – це тому, що в Грузії до влади прийшов "проросійський олігарх". На питання чому після епохи реформ грузини вибрали партію цього олігарха, а правосуддя, правоохоронні органи і медіа не виявилися незалежними, теж залишалося без відповіді. Тому що ця відповідь виявилася б неприємною і для самого Саакашвілі, і для його тодішнього товариша Петра Порошенка.

Читайте також: Держава страждає на гостру шизофренію – політолог про депортацію Саакашвілі

Саакашвілі призначили главою Одеської обласної адміністрації не тому, що він був видатним реформатором. А тому, що за допомогою міфу про реформатора президент Порошенко вирішив послабити вплив свого тодішнього конкурента, олігарха Ігоря Коломойського. Коломойський, енергія якого допомогла зберегти стабільність в Дніпропетровській області та не допустити її окупації Росією, міг вважати, що його нове "королівство" включає в себе і сусідні регіони. Перш за все – Одеську область, якою керував його соратник Ігор Палиця.

Призначення Саакашвілі стало одним з головних рішень, які сприяли ослабленню Коломойського і його витісненню з української політики. А сам Саакашвілі перетворився на політика вже не грузинського і навіть не одеського, а українського масштабу. Що було успішно використано Порошенком в його боротьбі з іншим конкурентом у владі – прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Порошенко і Саакашвілі і тут домоглися успіху – ціною дискредитації влади як такої, розчарування населення в реформах, підміні пріоритетів – від необхідності кардинального оновлення бідної відсталої країни на боротьбу з корупцією, що перетворилася в нову релігію мас.

Однак успіх Порошенко не означав успіху Саакашвілі. Порошенко зміцнив свою владу. Саакашвілі залишився без влади. І тому, що в умовах парламентсько-президентської республіки неможливо нав'язати будь-які кадрові рішення. І тому, що він просто більше не потрібен був президенту.

І тоді Саакашвілі звернув свою пропагандистську зброю проти колишнього союзника. Він мав усі підстави бути ображеним – його використали і викинули, вибирати засоби після такої образи не доводилося.

Порошенко теж не вибирав засобів. Він позбавив Саакашвілі громадянства, звинуватив його в порушенні закону і приховуванні інформації. Але коли Саакашвілі отримував паспорт, кримінальне переслідування колишнього президента Грузії не було секретом. Просто Саакашвілі був потрібен. Тому ніхто не читав його анкет.

Читайте також: Саакашвили – это проект Банковой, который сама Банковая решила закрыть, – политолог

Після позбавлення громадянства боротьба між колишніми союзниками перейшла в фазу "мильної опери". Але цей спектакль згубний для української державності, він підриває довіру до неї. Прорив кордону, звільнення Саакашвілі прихильниками після затримання в Києві – все це зміцнювало і у жителів країни, і у навколишнього світу уявлення про Україну як про "недодержаву".

І сам Саакашвілі останнім часом говорив про Україну як про "державу, що не відбулася". А насправді ми були свідками явного небажання силовиків брати участь в конфлікті президента з його колишнім другом. Українська держава і суспільство в черговий раз виглядали не стільки слабкими, скільки роз'єднаними. Саме ця роз'єднаність і допомагає нашим ворогам.

У своїй боротьбі з Порошенком Саакашвілі все більше нагадує російського олігарха Бориса Березовського. Березовський теж сприяв приходу до влади і посиленню впливу свого друга Володимира Путіна – в упевненості, що стане головною фігурою нового режиму. А коли виявився не потрібен новому президенту, присвятив життя боротьбі з ним.

Читайте також: Саакашвілі депортували до Польщі

Але і Порошенко в боротьбі з Саакашвілі поводиться, як Путін з Березовським. Він використовував приятеля для посилення своєї влади, а коли той виявився не потрібен, використовував проти колишнього помічника всю міць державної машини. Просто українська машина слабша за російську. Але це – поки що.

Тому що історія з Саакашвілі продемонструвала відсутність і у влади, і суспільства елементарного почуття політичної гігієни і відрази до популізму. Мета виправдовує засоби – і для політиків, і для звичайних громадян.

Саакашвілі не може підім'яти під себе Україну просто тому, що для більшості жителів нашої країни він – чужий. І тому може спиратися тільки на підтримку секти власних прихильників і відставних політиків. Але варто тільки з'явитися сильному доморощеному популістові з такою ж енергією і харизмою – і він підімне під себе всю Україну без особливих зусиль.

І ось тоді виявиться, що Саакашвілі мав рацію і ми з вами живемо в "державі, що не відбулася".

Віталій ПОРТНИКОВ


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости