MENU

Нові ідеї для ЄС: про що говорять між собою європейці

3663 0

Кінець тижня провела у Брюсселі на Європейській лабораторії ідей – щорічному зібранні політиків, інтелектуалів, бізнесменів із ЄС, на якому в ідеалі мають поставати нові ідеї для майбутнього континенту. Цього року зібрання мало назву "Європа повертається" (Europe – back on track). Як неодноразово наголошували організатори заходу – без знаку питання в кінці. Тобто, повертається, і крапка. Така назва сама по собі мала запрограмувати учасників на позитив. Але за результатами двох днів варто констатувати, що нові ідеї європейцям даються важко.

Оскільки зібрання було розраховано для внутрішньої європейської адуториторії, було дуже цікаво й корисно довідатися, про що європейці розмовляють між собою, що саме формує їхній внутрішній дискурс. Хочу поділитися декількома спостереженнями з лабораторії ідей, без жодної претензії на глибокий аналіз, але з максимальною проекцією на Україну.

– Україна впродовж двох днів окремо лунала лише в академічній лекції Івана Крастєва, яка стала інтелектуальною вишенькою на торті під завісу двох днів пленарних сесій і нескінченної кількості закритих "лабораторних" сесій. Ну і явною прикрасою болгарського президентсва в ЄС.

– Тема безпеки й конфліктів взагалі звучала дуже побічно. Це при тому, що мешканці ЄС, як свідчать нещодавні опитування, саме війну/конфлікт і тероризм вважають двома найбільшими глобальними викликами (далі йдуть кліматичні зміни).

Читайте також: Скільки коштує членство в ЄС

– Не було й окремих сесій щодо політики ЄС на Сході Європи загалом чи Східного партнерства зокрема. Далі складається враження, що про Східне партнерство в ЄС говорять винятково напередодні чергового саміту ініціативи – тобто, раз на два роки. Хоча, можливо, краще не фігурувати зовсім, аніж фігурувати як Західні Балкани під назвою дебатів: "Західні Балкани: чорна діра Європи?". (Добре, що хоч зі знаком питання).

– У ЄС, виявляється, існує своя "зрада". Це стало очевидно після виступу Жана-Клода Юнкера. Замість того, щоб присвятити його майбутньому Європи, президент Єврокомісії постійно скаржився на те, як європейці швидко розкручують негативні тренди, натомість позитивних речей – економічний ріст у всіх країнах ЄС, скорочення рівня безробіття (зокрема й серед молоді) – не дуже помічають. Наприклад, Юнкер зауважив, що за час мандату очолюваної ним Єврокомісії створено 9 мільйонів робочих місць, і ніхто про це говорить. А от якби за цей час європейці позбулись 9 мільйонів робочих місць, то його б із очолюваною ним Єврокомісією вже б, мовляв, умовно кажучи, винесли. Насправді в нас, в Україні, теж бракує гарних новин з ЄС: дискурс переважно рухається у стилі "Євросоюз занепадає", і невідомо, чи щось від нього залишиться, поки ми готові будемо туди вступити. Відповідно, ставиться під питання доречність збереження європейського вектора.

– Найпопулярніші слова, які переслідували два повні дні дискусій – це трендове останнім часом "resilience" (стійкість) і "криза верховенства права". Організатори заходу передбачають, що в 2018 році слово "стійкість" може стати словом року в Оксфордському словнику так, як у 2017-му став "популізм", у 2016 році – "параноя", у 2015-му – "економія". Прямо новітня історія ЄС: економія призвела до параної, яка поглибила популізм. А він у свою чергу зробив ЄС і європейські суспільства стійкішими.

– Словосполучення "криза верховенства права" в основному лунало в контексті трендів у Польщі й Угорщині. Ефект дежавю доводилося відчувати щоразу, коли дискутувли про ефективність політики передумовності (conditionality): виконання рекомендацій із Брюсселя в обмін на фінансові виплати з ЄС. Більшість учасників висловлювалися за те, що така політика Брюсселя недієва й навіть небезпечна, й не можна змішувати речі із зовсім різних парафій: реформи у судовій сфері та фінансові виплати.

Читайте також: Плани розширення ЄС на Балканах: як бути Україні

– Криза верховенства права активно спливала і в іншому контексті: європейці бідкалисяь, що саме по собі поняття "верховенства права", як і "права людини", політики в багатьох з країнах ЄС подають як "елітарні" питання. Це при тому, що якраз найвразливіші верстви населення найбільше виграють від наявності верховенства права і захищених прав людини.

– Європейська аудиторія всіляко демонструвала, що вже психологічно попрощалася зі Британією. Всі дискусії на тему взаємодії Британія і ЄС носили назву "Британія і Європа" (а не Британія в Європі, наприклад). А про "Брекзит" говорили й запитували переважно самі британці, що не залишилося непоміченим багатьма промовцями в їхніх жартівливих коментарях на цю тему.

– Питання, відповідь на яке активно намагалися знайти в рамках лабораторії – чи можна не любити Брюсселя, але пишатися, що ти європеєць (що ти в ЄС). Відомий французький професор свідомо спровокував цю дискусію, залишивши європейців в активних роздумах: "Американці не люблять Вашингтона, але пишаються, що вони американці. Що заважає європейцям не любити Брюсселя й пишатись, що вони в ЄС?".

P. S. Під час перебування у Брюсселі окремо зустрілася також із низкою представників євроінституцій, зокрема ЄК і Європарламенту. Там вже з порогу звучали до болю знайомі речі про Антикорупційний суд, поганий інвестклімат. Але була, наприклад, здивована, що один дуже відомий євродепутат, який знає Україну давно й дуже добре, нічого раніше не чув про потенціал України в ІТ-сфері. Це ще раз переконує в тому, що треба доносити й зовсім інші сигнали в Брюссель про Україну.

P. P. S. Дискусії та ідеї з європейської лабораторії ідей ми в Центрі будемо активно використовувати під час розробки позиційного документу щодо бачення майбутнього Європи з України "Візія нової Європи".

Альона ГЕТЬМАНЧУК


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини