MENU

Причини зростання цін

2775 0

Держкомстат підтвердив, що зростання цін має переважно немонетарний характер

Держкомстат оприлюднив статистику щодо доходів та видатків населення за 2017 рік. 

У минулому році багато хто активно наполягав, що головна причина стрімкого зростання темпів споживчої інфляції (в першу чергу, в частині зростання цін на продукти харчування) пов'язана з підвищенням удвічі рівня мінімальної зарплати. А тому нещадно критикували це рішення уряду. 

Зростання зарплат справді було в минулому році відчутним. Хоча це пов'язано далеко не тільки з підвищенням "мінімалки". Більшість роботодавців почали зіштовхуватися з реальною нестачею кваліфікованих робітників. І хоча зростання доходів у бізнесу в 2017 році було не дуже значним, але вони були змушені суттєво підвищувати рівень зарплат. Що жодним чином не пов’язано з підвищенням мінімальної зарплати.

У той же час я неодноразово наголошував, що навіть при такому зростанні зарплат, причина зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) все ж таки має більше немонетарну природу. Я чекав дані за минулий рік, які підтвердили цю думку. 

Читайте також: Рабинович: Возврат к старым тарифам ЖКХ обойдется в 10 раз дешевле, чем чиновники крадут за месяц

Для того щоби в цьому переконатися достатньо порівняти дані за 2016 та 2017 рік, по-перше, щодо доходів та витрат населення, по-друге, ІСЦ та базовий індекс споживчих цін (БІСЦ, що не включає ціни на сирі продукти, нафту та адміністративно встановлювані тарифи).

Можна зразу звернути увагу, хоча в 2017 році середньорічне зростання зарплат склало 131,1%, але це не так вже більше, ніж у 2016 році, коли зростання становило 123,7%.

ІСЦ за 2016 року (до грудня попереднього року) становив 112,4%, а у 2017 році — 113,7%. Але тут цікавіше те, що у 2016 році індекс цін на продукти харчування та безалкогольні напої склав 103,3%. У той же час у 2017 році — 117,7%.

Натомість індекс цін на житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива у 2016 році склав 147,2%, а у 2017 році він був значно меншим — 110,6%. 

Як бачимо, у 2016 році основний ціновий удар був пов'язаний з підвищення комунальних послуг. У той же час у 2017 році — зі значним зростанням цін на продукти харчування.

І тут саме цікавим є те, що і у 2016, і у 2017 році це зростання мало переважно немонетарну природу. У 2016 році було адміністративне рішення про підвищення комунальних тарифів, а у 2017 році — суттєве зростання цін на сирі продукти та нафту на зовнішніх ринках. Саме цей факт був змушений констатувати Держкомстат. Бо коли порівняти дані щодо БІСЦ за 2016 та 2017 роки (відповідно 105,8% та 109,5%), то можна зрозуміти, що зростання доходів населення було зовсім не визначальним для зростання цін, як у 2016, так і 2017 році. Особливо це показово для ІСЦ у 2017 роком. Саме значна частка витрат на продукти харчування в загальному споживчому кошику обумовлює такий вплив на ІСЦ. Якби доходи були суттєво вищими, а частка витрат на продукти у споживчому кошику менша, тоді зростання цін на сирі продукти не призводило би до такого відчутного впливу на рівень добробуту громадян. До речі, тут ще доречно зауважити, що в Україні БІСЦ не враховує повсюдне зловживання монопольним становищем та картельні змови. Тобто не повною мірою відображає вплив немонетарних факторів на загальний ІСЦ.

Читайте також: Вы или откроете ворота для производительных людей, или останетесь на пепелище вместе со своими высокими налогами

Це ще раз підтверджує мою думку, що приборкати темпи інфляції у слаборозвинутій, переважно сировинній економіці, зі значним впливом адміністративного втручання в ціноутворення, монетарними методами не тільки неможливо, а і відверто шкідливо. Бо в такому випадку наслідки такої монетарної політики найбільше відчувають переробні підприємства. 

Вся економічна логіка підказує, що вся економічна політика держави, включно з урядом, центробанком та парламентом має бути підпорядкована створенню сприятливих умов ведення бізнесу, боротьбі з монополіями та картельними змовами, розбудові конкурентної економіки зі значною часткою переробної промисловості та наукоємних виробництв. На жаль, уряд надзвичайно мало робить для вирішення цього завдання. А Національний банк України взагалі робить прямо протилежне тому, що мав би робити.

Борис КУШНІРУК


Сообщить об ошибке - Выделите орфографическую ошибку мышью и нажмите Ctrl+Enter

Понравился материал? Смело делись
им в соцсетях через эти кнопки

Другие новости по теме



Правила комментирования »  


Новости