Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, куди краще подавати чай, каву й інші лакітки

Іванна Скорик запитує, чи доречно в реквізитах, зверненнях, заявах уживати слово директорці замість директорові, якщо звертаєшся до жінки?

Слова директорка, завідувачка, лікарка в сучасних словниках не мають жодних обмежувальних ремарок – розмовне, просторічне чи ще якесь, тобто вони нейтральні. Отже, їх можна вживати всюди. Тут, правда, є відтінок незвичности, але це тимчасове явище.

Олександр Пономарів

Чи помилково казати записатися на прийом до лікаря?

З огляду на те, що місце, де приймають, називається приймальня, а не прийомна, години, в які приймають – приймальні, а не прийомні, то й до лікаря маємо записуватися на приймання.

Читайте також: Коли час гострити ножа, а коли – олівець

Читачка Юлія з Кам'янського має труднощі з перекладом російських слів слышащий, слабослышащий и неслышащий, широко вживаних у сурдопедагогіці. Чи можна вживати чуючий, слабкочуючий, нечуючий?

Оскільки українська мова не має активних дієприкметників теперішнього часу на -чий, то чуючий та инші не підходять. Можна казати людина зі слухом, людина зі слабким слухом, людина без слуху.

Звертається анонімна читачка, яка пише, що її дитина розмовляє українською мовою, але сама читачка половину життя розмовляла російською, тому деякі слова даються в родині важко. Нещодавно з'явилася тема для суперечок: як правильно називати українською мовою постіль. Читачка пише: ми читали з сином "Чому кріт не з'являється на світ" Михайла Стельмаха, там є такі рядки:

Михайло Стельмах із сином Ярославом, майбутнім письменником, у своєму кабінеті

У оселі на постелі,

загорнувшись в кожушину,

До полудня спить дитина,

А як встане, то в постіль

Просить в мами хліб і сіль.

Чи постіль українське слово?

Читайте також: Коли якість і депутат – непоєднувані та що має бути натомість

Цілком українське. Воно є в "Словнику" за редакцією Бориса Грінченка, у творах Івана Нечуя-Левицького, Лесі Українки, Івана Франка та инших класиків української літератури.

Але вживане воно рідше, ніж ліжко, тож подавати чай, каву чи ще щось краще в ліжко.

Олексій Бухало хоче з'ясувати, який термін краще застосовувати на позначення примусового виселення: переселення чи депортація. Зокрема, коли йдеться про українців у Польщі в рамках операції "Вісла", українців Західної України під час операції "Захід", виселення кримських татар у 1944 році.

Слово переселення тут не підходить, бо переселятися з однієї місцевости до иншої можуть і добровільно. А в перелічених випадках було примусове виселення, тож і потрібно казати депортація або примусове виселення.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org