Одразу після аварії на Чорнобильській АЕС я їздив до Прип’яті декілька разів. Нас, хлопців-студентів, відправляли туди, щоб ми допомагали евакуйовувати дітей. Супроводжували їх до Києва, а дівчата вже звідси везли далі – в Крим, Карпати. Чи усвідомлювали ми, що можемо отримати дозу радіації? Напевно, ми про це не думали. А радянській системі було плювати на нас.

Читайте також: Ініціатива Кабміну щодо монетизації пільги для дітей чорнобильців призведе до того, що такої пільги взагалі не стане в країні, – нардеп

Зараз я час від часу показую своїм студентам фільм «Disaster at Chornobyl», знятий каналом Discovery. Колись я встиг скачати його в російському перекладі. Зараз уже російською ви його ніде не знайдете. У вільному доступі є тільки англійською.

Рекомендую дивитися його всім. Повірте, ви запам’ятаєте його на все життя. Фільм показує, що насправді відбувалося в ніч на 26 квітня 1986 року. Є свідчення очевидців, деякі сцени були зняті на території самої ЧАЕС.

Цей фільм – вирок радянській системі. Трагедія сталася тому, що безпека у Радянському Союзі стояла на останньому місці.

На першому були комуністичні химери. Всі, у чиїх руках була доля ЧАЕС, думали тільки про те, як вислужитись перед керівництвом, просунутися далі по партійній і кар’єрній лінії.

Читайте також: Наживо із Чорнобиля: життя в Зоні відчуження. ФОТО

Підсумок жахливий – тисячі жертв та постраждалих. Україна і далі розраховується життями своїх громадян. А людству ще тисячі років розгрібати наслідки цього радянського мислення.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org