Три роки тому я щиро вірив у можливість конструктивного діалогу суспільства з судами, у готовність суддів та їх органів до самоочищення, до реальних змін завдяки рухам зсередини судів. 

Я тоді активно спілкувався з Радою суддів, суддями та Валентиною Сімоненко, бачив позитив та очікував змін. Ми звертались з пропозиціями як відновити довіру до правосуддя, збудувати мости, зруйнувати барикади та стіни, які нас розділяють.

Читайте також: Суддя, який заборонив Майдан, нарешті буде звільнений

Але скоро рожеві окуляри з мене зняли. Самі судді, ВККС, ВРП, сама Валентина Сімоненко, жорство опустили мене на землю і розчавили рожеві окуляри. Скажу чесно, з рожевими окулярами було комфортніше.

Я до сих пір вірю, що зміни можливі, але не вірю в самоочищення, в діючі ВККС та ВРП і в косметичний ремонт. Зміни потребують більше зусиль, радикальних рішень, справжнього очищення і оновлення, постійного долання протидії, але це можливо і воно того варто.

Читайте також: Судова реформа: іспит провалили 16 служителів Феміди

Без справжнього правосуддя, до якого буде довіра суспільства ця держава не має майбутнього.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram