А ось іще одна важлива річ, про яку чомусь всі забувають.

На виборах у нас в тій чи іншій формі завжди використовують технологію противсіхізму. І обгортають її в інтелектуальну обгорточку – типу, освічена людина не повинна брати участь в тоталізаторі, і гордо ухиляється від виборів за жуліків та злодіїв. Такий собі культурний подвиг.

Особливо "освічені" при цьому повторюють фразу "Выборы, выборы, кандидаты пид*ры". Так і хочеться єхидно процитувати анігдод – "Ну пид*р, ну ящерица, но в жопу-то орать зачем?".

Фішка в тому, що політтехнологія "противсіхізму" за походженням російська, і є частиною перемоги "відносною більшістю". Давайте я вам її в двох словах поясню.

Що необхідно для "легальної" перемоги на виборах? Треба мати певну кількість виборців, які гарантовано за вас проголосують. Хто через підкуп, хто через адмінресурс, але гарантовано дадуть за вас голоси. Це, як правило, цифра або відсоток. І ось цей відсоток (як правило, меншість – бо адмінресурс не нескінченний) повинен "стати" більшістю.

Це досягається наступним чином:

– зменшенням явки. Ваш "гарантований" електорат прийде, а якщо всі інші проігнорують вибори, він автоматично стане більшістю.

– вкидом бюлетенів. Для цього необхідно мати певний ресурс цих бюлетенів, який зветься "печивом", і в зручний момент вкинути.

– контролем комісій. Щоб у випадку чого "скоригувати" вибори на повністю контрольованих дільницях (метод "аномальних дільниць"), за допомогою записування спорчених бюлетенів (наприклад) за потрібного кандидата.

Технологія "противсіх" ідеально досягає всіх трьох цілей. Тому що противсіхи:

– не прийдуть на вибори, чим залишать вам достатньо великий пул бюлетенів, і збільшать відносну вагу вашого "гарантованого електорату";

– будуть псувати бюлетені, які рішенням комісії можуть і будуть записані до потрібного кандидата.

Читайте також: Про проблему виборчих маніпуляцій в Україні та європейський досвід

Як це спрацювало в 2010 р., я описав в своїй старій статті "Анатомія фальсифікації".

А тепер цікавий факт. Всі президенти і провладні політичні партії приблизно з 2006 р. перемагають саме методом "відносної більшості". Першим цю технологію апробував Леонід Черновецький, його "гарантований електорат" навіть отримав власну назву – "бабушки Черновецького".

Виборчі технології також орієнтовані на те, щоб відбити у людей бажання голосувати, і якомога зменшити явку. Більше того – і це прямий злочин вітчизняної політтехнології – в суспільстві було створено враження, що голосування – це є обязаловка, а не право, за яке люди буквально віддавали своє життя. В суспільство навіть була вкинута ідея, що виборче право можна і необхідно відбирати за певним цензом, і навіть... офіційно викупати.

І ще один цікавий факт. В 2010 р. за Юлію Тимошенко проголосувало 11 млн. 593 тис. 357 виборців, і вона при цьому програла. А в 2014 р. за Петра Порошенка проголосувало 9 млн. 857 тис. 308 виборців, і він виграв. Явка при цьому склала відповідно 69.15% та 60,3%.

Тобто, після Майдану-2014, який був реально спалахом пасіонарності та патріотизму, явка була майже на 10% меншою, ніж в часи значно менш політизовані. Хоча мало б бути навпаки.

Читайте також: Порошенко намагається робити усе, щоб корупція не стала порядком денним виборів-2019 – юрист

А це результат технологій, запущених іще під час Майдану, і покликаних створити можливість перемоги "відносною більшістю" для того кандидата, який отримає "ярлика" у Відні. Технологій соціально небезпечних, бо вони реально отупляють населення і гасять не тільки пасіонарність, а й патріотизм – що для воюючої країни смертельно.

Хочете знати більше? Почекайте ще трошки. Просто багато матеріалу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram