Зі 2004 року в київських маршрутках просив зупиняти на зупинках, не на остановках. Мав кілька скандалів на тему "понаехали", кілька зайвих зупинок від водіїв, які "не понималі вашей мови" (із часів прем’єрства Януковича до нас повалив відповідний контингент у шофери), слухав лекції ватних бабушок про корінних кієвлян тощо.

Читайте також: Природа зневаги й ненависті до української мови в Україні

Словом, особливо на початку цих цікавих дослідів сумно не було, і я весь час напружувався й готувався до несподіванок через просте прохання зупинити транспортний засіб, де мені треба. Але розумів, що якщо здамся, тут буде Білорусь.

І оце тільки зараз зловив себе на тому, що можу вже це робити на розслабоні й абсолютно машинально, не очікуючи хамства. По-перше, я вже не в меншості. Уже багато людей спілкуються з водіями українською. Контингент теж кудись зник, нормальні дядьки за кермом. Ватні бабушки тримають вату запакованою. Не минуло й 14 років.

Читайте також: На Тернопільщині пасажири маршрутки накинулись на жінку, яка попросила вимкнути російську попсу. ВІДЕО

Думаю, тепер пора починати все те ж саме, але вже англійською.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram